Зірка
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
Диво-нічкою льодовою
Із медовою тінню неба.
Над багряною сон-травою
Закохалася зірка в тебе.
Вона тихо прийшла до мене,
У вікно подивилась стиха:
«Я ж лишила поля зелені,
Щоб його вберегти від лиха».
Потім в двері ще й зазирнула
І сказала мені з порога:
«Я ж прийшла із горбів пологих,
Щоб торкнутись лише до нього».
Врешті в серце зайшла, і спокій
Відібрала, як синь у неба:
«Я ж прийшла з сірих гір високих,
Щоб забрати його у тебе».
Три рази мені було гірко,
Три рази з нею ти просився.
Ти забув вже давно ту зірку,
Але опік в душі лишився.
