17.08.2014 14:42
для всіх
169
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Зоряна ніч

У ту зоряну ніч

Соловейко співав, 

Про кохання пісні

Тьохкав та щебетав.


У вишневім саду

Слухав я солов`я, 

І тебе молоду

Пригадав тоді я.


Всю чарівність твою, 

Пристрасть й смак твоїх губ, 

І твоє: “Я люблю”

І столітній наш дуб.


Ми клялися під ним

Вічно й вірно кохать, 

Він був місцем святим, 

Де не можна брехать.


Та життєва ріка

Підхопила і нас, 

Вкоротила віка

Й вогник щастя загас.


Соловейко замовк, 

Блідий місяць сіяв, 

Все спинилось немов, 

Я в задумі стояв.


Ти навіки пішла, 

Залишила цей світ, 

Де зі мною жила

Двадцять люблячих літ.


Є лиш згадка про ніч, 

Як тебе цілував, 

Як любовні пісні

Соловей нам співав.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.08.2014 09:54  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобалось! Ніжна й лірична поезія. В чудовому ритмі.