19.08.2014 14:48
Без обмежень
111 views
Rating 0 | 0 users
 © Георгій Грищенко

Вінок кожання

У купальськую ніч

Вінок в річці зловив, 

Ворожбитую річ

Хтось до мене пустив.


То кохання вінок

Я зловив у ту ніч

І пішов у танок

Вже не чуючи ніг.


Та в густому саду, 

Де буяє бузок, 

Загубив на біду

Той купальський вінок.


Ось тепер де не йду

Роздивляюсь людей, 

Та ніяк не знайду

Блиск коханих очей.


Пропаду я без них

Під бузком у саду, 

Мед цілунків не встиг

Скуштувать доладу.


У тамтешнім саду, 

Де буяє бузок, 

На траву упаду

Загублюсь як вінок.


Як тут мила пройде –

Не замітить мене, 

Бо я зникну в ніде

Безтілесне й чудне.


І тепер у саду, 

Коли квітне бузок, 

Топче хтось лободу, 

Все шукає вінок.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «На пам`ять онуку / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зачарований / Вірш | Георгій Грищенко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо