19.08.2014 15:31
Без обмежень
89 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Що робити

Що робити маю, 

Таточку рідненький, 

На дитя чекаю, 

Та пропав миленький.


Як почув мій милий

Буде в нас дитина

То кричав щосили, 

Аж летіла слина.


Матінки ж не маю, 

Поховали неньку, 

Тож я Вас благаю, 

Таточку рідненький.


Мати б пригорнула

Донечку до себе

Й горечко минуло

Як того і треба.


Тато, то не мати, 

Тільки доні радить:

- Було б не кохати, 

Не пізнала б зради.


Ти ще молоденька

Будеш довго жити

І дитя миленьке

Будеш вік любити.


Може ще знайдеться

Хто тебе полюбить, 

Доленька всміхнеться

Й щастячко розбудить.


Витри, доню, сльози

Треба все стерпіти, 

В спеку і морози

Треба вміти жити.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Лист другу / Лист | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Спішу посміятись / Вірш | Георгій Грищенко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.08.2014 15:17  © ... => Тетяна Чорновіл 

Вірю. Так і буде. Дякую за підтримку. 

 22.08.2014 15:16  © ... => Тадм 

Щиро вдячний Вам. 

 20.08.2014 09:08  Тадм => © 

справді душевний вірш 

 20.08.2014 08:40  Тетяна Чорновіл => © 

Душевно... Любов врятує світ. 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо