22.08.2014 23:47
лише 18+
269
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Загніздилось у мозку вчорашнє

Загніздилось у мозку вчорашнє. Помащений медом

Коровай насолод надкусили обоє - нечемні.

Ти угвинтився в мене так глибоко і так конкретно, 

Що від рою алюзій і образів бігти даремно.

І бринять в мені вербуми часу майбутнього ради, 

І розхитаний маятник Зеланда вже не спинити -

Я надумала все, хоч і хочеться трішечки правди, 

Я клялася на снах, що продовжу позичені миті, 

Трансформую фантоми зі снів у знайому реальність, 

Де усе буде вперше і вдруге, вдесяте, як вперше, 

І зустрінуться спів твого архе і фраз моїх самість, 

І помчить тая пісня пісень по дорогах, як вершник...

Тільки все це мана, міражі у пустелі бетонній, 

Споловілій від надміру сонць на чужих обелісках.

Я б торкнулась лише, на секунду б уклалась в долоні -

Лялька-мотанка з пряжі чекання і днів одаліски.



21.08.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.08.2014 11:27  Світлана Рачинська => © 

крута образність і вірш загалом...

 22.08.2014 09:10  Тадм => © 

Лялька-мотанка з пряжі чекання - класно