23.08.2014 13:56
Без обмежень
73 views
Rating 0 | 0 users
 © Георгій Грищенко

У вирій

Заплакана осінь сумує –

У вирій птахи відлетіли, 

Їх співу ніхто вже не чує, 

Ліси і гаї оніміли.


Питає – навіщо літати

В чужинський далекий той вирій, 

Не краще їм вдома співати

Пісні задушевні та щирі.


Я золотом листя покрию, 

Перлинами крапель прикрашу

А землю дощами умию, 

Чи знайдуть країну десь кращу.


А птаство чогось відлітає

У вирій тепленький і ситий, 

Додому весною вертає, 

Своїх пташенят народити.


Ту землю, де ти народився, 

Ніколи не зможеш забути, 

Хоча би ти десь і прижився, 

Та потяг Вітчизни все ж чути.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Пара журавлів / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Відвернулася / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо