25.08.2014 02:58
Без обмежень
126 views
Rating 5 | 3 users
 © Олег Буць

Заробітчани

А ми є – не карателі, не найманці укрівські, 

Що нам війна, як мать родна, а кров – лише вода…

А ми прості заробітчани, наші, українські.

Ми дім свій залишаємо – прийшла нужда й біда…


В Москви, Європи різь в очах від нашого, від поту,  

А він є чесний, трудовий – хоч декому й на сміх.  

І нашу невеселую воєнную роботу

Ми, як завжди, закінчимо. І краще за усіх!


І за роботу виставим заробітчанську ціну –

Високу й справедливую, не ждіте там нулі…

Хай нашим дітям правильно заплатять Україну, 

Щоб ми усі зосталися на своїй, на землі…


А по нужді, і по біді, свої забувши рани, 

Усі, як є, звитяжники, забудем гул гармат, 

І в ненависні згарища прийдем, заробітчани, 

І як завжди, покажемо, що зводить – не ламать!


І як завжди, в тіні будемо, скромні ветерани

Подумаєш? Загарбникам дали таки урок!

Та стане пам’ятником нам, прості заробітчани, 

Та «квітка», що повище всіх рубінових зірок.  

 23.08.2013



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Пісня, Війна 2014 Україна, Про перемогу, Про добро, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спи, невідомий, добрий солдате / Пісня | Олег Буць». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Богиня війни / Пісня | Олег Буць». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олег Буць.

Am E F Am
А ми є – не карателі, не найманці укрівські,
Am E Dm Am
Що нам війна, як мать родна, а кров – лише вода…
C E Dm Am
А ми прості заробітчани, наші, українські.
C F E Am
Ми дім свій залишаємо – прийшла нужда й біда…


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.08.2014 01:32  Лана => © 

Дякую. Стосовно "заробітчани" - з уст 95-го можна сприйняти за самоіронію, далеко не втекли)  

 26.08.2014 01:25  © ... => Лана 

Мене завжди чіпляло це слово, бо воно вимовлялося з якоюсь такою іронією. Особливо важко було бачити таку іронію і насмішку у "Вечірньому кварталі"... Та що з них візьмеш?
А на рахунок найближчого оточення - певно, в кожного зараз родич, сусід чи знайомий там. І кожного болить. І ще й тому, що командують такі, що поки що не вміють "робити краще за усіх". Звідси і втрати, і, що гірше втрат - розчарування у багатьох.
Я, як можу, стараюсь це все розвіяти. Наскільки вдається - судити не мені. А Вам дякую за розуміння. І хай Ваші воїни повернуться живі і здорові.
І з "квіткою"! 

 25.08.2014 21:11  Лана => © 

Дуже сильно, болюче, патріотично і знайомо з найближчого оточення. Чудово!!! 

 25.08.2014 20:41  © ... 

Дякую!
Та Ви знаєте, в мене самого настрій до пародій пропав. То писались якісь важкі речі - і, як розрядка, попри них, пародії. А вже давненько - мусив робити не те, що хочу, а те, що треба - і пародій не стало...
А Ви пробуйте! Перечитайте ще раз те, що я повиставляв))). І в Вас обов"язково вийде!))
До речі, побачив Ваше фото зі вчорашнього виступу. Клас! Радий заочному знайомству!  

 25.08.2014 20:31  © ... => Тетяна Ільніцька 

Надія - це добре. Сподіватись завжди треба на краще. Я теж вірю, що війна скоро закінчиться. Зрештою - що таке кілька років війни за незалежність в порівнянні із століттями рабства? 

 25.08.2014 18:22  Тетяна Ільніцька => © 

Сумно трохи стало... Маємо надію, що скоро ці часи минуть для України. 

 25.08.2014 03:53  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чудово!)
Ніяк на Ваші... пародія не пишеться.
Вірші самобутні  

Публікації автора Олег Буць

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 29
Автор: Олег Буць
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Нашим хлопцям;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;