25.08.2014 09:50
для всіх
341
    
  2 | 2  
 © Микола Васильович Снаговський

ШЕПТАЛИСЬ МАЛЬВИ РІЗНОБАРВНІ

Розпустився на мальві перший бутончик, озирнувся навколо й зрозумів, що один. Один! Сумно йому від того стало: з ким же гратися? Ось-ось слізки з’являться через те.

— Не сумуй, бутончику-синочку! — заспокоїла його мальва-мама. — Невдовзі розпустяться і твої сестрички-квіточки та братики-бутони. Гратиметеся досхочу!

— А якщо вони будуть гидкими?

— Гіршими за тебе не будуть. А ти — он як чудово забарвлений! — у барву василькову. Тож ім’я тобі даю — Васильок!

— Правда?! Ой, як добре! Значить, я зможу інколи з блакиттю неба зливатися і, таким чином, ховатися, граючись у піжмурки?..

— Авжеж! — погодилась мальва-мама. — Між іншим, он на сусідній мамі-мальві народилася твоя двоюрідна сестричка — біла-біла! Я вже почула, що мама її назвала Білявочкою. А он, трохи далі, — твоя сестричка прекрасного червоного забарвлення.

Мальва-мама Василька поцікавилася, як же ту квіточку-мальвинку назвали.

— Пурпуринка! — відізвалась її мама.

— А оту, що трішки вище неї, молодшеньку, дуже схожу?..

— То не дівчинка, то — хлопчик, Рубінчиком назвемо...

Васильок від такого гурту неймовірно зрадів і тут же вирішив розпочати гру з сестричками й братиками. Тож негайно повернувся так, щоб якомога вдаліше злитися з блакиттю неба. Відтак гукнув:

— Білявочко-о-о!.. Пурпуринко-о-о!.. Золотавко-о-о!.. Рубінчику!.. Багрянчику!.. Жовтянчику!.. Агов!..

Братики й сестрички повернули голови туди-сюди — не видно нікого, хоча хтось і кликав їх. Аж мальвам-мамам від того стало весело. Вони так розсміялися, що почали аж гойдатися. У цей момент братики та сестрички й момітили, хто з ними почав у піжмурки гратися. Їм таке сподобалось. Відтак ще довго діти мальв розважалися, щоразу міняючи тло напроти якого ховалися. Триваліше за всіх шукали Білявочку, яка причаїлася, було, напроти стіни свіжовибіленої хати.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.08.2014 11:11  Тадм => © 

гарна казочка!