Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.08.2014 13:04Вірш
Для дорослих  Про прекрасне  Про життя  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

НА ОЛІМПІ БУТТЯ

частина друга
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 28.08.2014 / 24986

ГІПНОЗ

Паралельно в природі існують

Біоструму потік та електропотік…

Де ж зв`язок і чому паралельно вирують!?

Я від думки такої – приємно спотів!

І, гадаю, між ними існує

Таємничої дії магічний зв`язок, 

Він немов передатчик прямує –

Прилаштовує струми в посланні думок!

До цих струмів природно ми всі є причетні –

Відчуваємо ми між собою зв’язки!

Випромінює погляд послання прикметні –

Біострумом кодовані в мозку думки…

І у кого цей струм протікає скоріше –

Володіє гіпнозом людина така

І думки посилає до мозку – у ніші, 

Мов антена, її передатна рука!

27.06.2009


МРІЯ

Нас мрія веде у мандрівки далекі, 

Мов пісня, з якою мігрують лелеки…

У мікросвітах – заглядаємо в атом, 

У макросвітах – до космічної хати!

Приводить на зустріч фанатиків мрія –

Уява їм душу і серце зігріє!

Вона закликає до себе мрійливих

І водить у подорож тільки щасливих!

Нас мрія на зустріч із пошуком кличе

І наші веселі формує обличчя –

Малює любові призначену долю

І кожному з нас загартовує волю!

Де мрії причал – там для пошуків пристань, 

З якої меті підкоряється відстань!

28.05.2009


Паку Ігорю Володимировичу

СЕРАГЕМ*


Віками існують легенди й повір’я...

З епохи в епоху їх час переносить, 

В якому близькі і далекі сузір’я

Із космосу суть до людини доносить, 

Що камінь ніфріт – довголіття людини!

Він інфрачервоне дає їй проміння, 

Яке надихає здоров’я щоднини!

Щоб мати в житті найгідніше сумління, 

Щоб радість і мудрість вершини сягали, 

Що на олімпі життя лиш існує!

Щоб віру в цей промінь, мов дух, зберігали

І пам`ять гострили, що предків шанує…

...З Кореї повір’я, мов Сонечко, сходить

Я вірю, що скоро цей час вже настане –

І камінь ніфріт в Серагемі зі Сходу

В надбанні здоров’я легендою стане!

01.11.2009

*Серагем – обладнання Корейської медицини.




СОПІЛКА


Під арфою неба, де Місяць в захмарному раї, 

І вітер на струнах дощу, мов із срібної сталі, 

Зеленим листочком, немов медіатором, грає, 

У липовій гілці, під Сонцем, сопілка зростала…

Всотавши мотив солов’я до кори підсвідомо, 

Смакуючи соком, пила хлорофільність Ярила, 

Торкалась губами душевного сміху і втоми…

Аж доки вростали у власну мелодію крила!

17.08.2003


РОДОВІД

Тьма-тьмуща живе на планеті народу, 

У цім родоводі – спорідненім древі!

Земля – це у космосі дерево роду.

Наш розум іде від Адама і Єви!

Людина клонована волею Бога –

Прибульцями, котрі до нас прилітали, 

По духу і плоті подібні до нього –

Казав він, щоб розумом їх ми дістали!

Людина на Місяці вже побувала, 

А в мріях вона у міжзір’ї шугає!

Космічні маршрути ракет заснувала –

Наш розум елітних вершин досягає!

Земля – це у космосі дерево роду.

Всі інші планети – в його родоводі, 

І мають від Бога єдину лиш згоду –

Він їх на космічні дороги виводить!

18.05.2009



В ХАТІ ПРИРОДИ


В хаті природи планети

Мешкає люду спільнота, 

Голосом басу багнетів

І солов’їної ноти

Вміє вестися в двобої, 

Розподіля між собою

Національні доходи, 

Чотириногого брата

Не допускає до шкоди, 

Завжди у Долі на чатах…

В хаті природи дуетом

Стрівся інстинкт з інтелектом!

2007


ТВОРЧИЙ РЮКЗАК ПОЕТА


У мрійливий рюкзак укладає поет:

Пізнавальні слова і маститі думки, 

Професійну уяву й романтики лет, 

Щоб створити для кожного образ яркий!

Він іде у мандрівку мрійливих думок, 

Щоб у чварах знайти справедливість буття, 

Щоб придбати, спілкуючись, мовний пилок

І накреслити образ – гуманності стяг!

У душевний рюкзак укладає поет:

Із словесної магми – вулканні думки, 

Із магічної сили – духовний сонет, 

Щоб створити для кожного образ лункий!

У духовний рюкзак укладає поет:

Справедливі слова, толерантні думки, 

Професійний міраж, демократії лет, 

Щоб з планети прогнати все зле залюбки!

24.05.2009

ПО ТРАДИЦІЇ…

Один раз життя на Землі нам дається

І раз помирати з достоїнством можна!

Як, вмерти без гідності нам доведеться –

То нащо родитись, щоб жити заможно!

Давно по традиції робиться вміло, 

Добробут людина примножує ділом!

Давно по традиції радісні вчинки

Дають нам права на благий відпочинок!

Давно по традиції діє заслуга

І діє також по заслузі наруга!

Один раз життя нам від Бога дається

І раз помирати, примноживши діло!

Як, вмерти без гідності нам доведеться –

То нащо родитись, щоб жити лиш тілом!

26.04.2009


ДОЛЯ ПІСНІ

На творчім шляху народилася пісня:

Спочатку слова та ще ноти дістались, 

Устами співця – становилася звісна, 

Весь світ облетіла…. – і піснею стала!

У пісні є очі хлоп’ячі й дівочі –

Вони зачаровують поглядом ніжним!

У пісні є крила – літати охочі, 

У пісні є гомін – із голосом втішним!

У пісні є серце – у строках ритмує, 

Мелодію крові по них розганяє, 

Яка алгоритмом натхнення римує –

Озвучує ноти і в простір злітає!

Нас пісня веде у мандрівки мрійливі, 

Де наша бентежна душа спочиває!

Ми з нею завжди нерозлучні, щасливі, 

Бо пісня на вчинки святі спонукає!

На творчім шляху народилася пісня:

Спочатку слова та ще ноти дістались, 

Устами співця – становилася звісна, 

Весь світ облетіла… – і піснею стала!

25.05.2009



РАНКОВИЙ РОМАН


Позіхається Місяцю, тільки не спиться, 

Бо в очах парубоцьких — жар-птицями зорі, 

Та й на колесі Воза поскрипують спиці, 

Ще й закоханим треба світити в дозорі…

Щоб словами світанку писався роман, —

Зореспів про любов і сердець перегуки, 

Щоб сюжет обрамляв сам ранковий туман, 

І щоб встигти його підписати до друку!

2004


ВИЩИЙ РОЗУМ


На світі є життя розумне всюди

Є вищий розум Бога – він єдиний!

Збирають плід буття щасливі люди, 

Який від Бога йде, як дар людині!

Від Бога йде : природи дар, Ярило, 

Скарби Землі і неба хмари сині!

До всіх світил – стальні космічні крила!

Це все від Бога йде, як дар людині!

Життя клітин кружля в космічнім вирі, 

Шле Сонце промінь в будь яку годину!

Від Бога з ним іде душевна щирість!

Тому, що любить Бог завжди людину!

Земні скарби у надрах мають люди, 

Космічний шлях крізь неба синь проклали, 

Розмножив Бог життя розумне всюди, 

Бог дав усе, щоб люди щедрість мали!

Життя розумне є на світі всюди, 

Є вищий розум Бога – він єдиний!

Збирають плід життя щасливі люди, 

Який від Бога йде, як дар людині!

30.05.2009


МУДРІСТЬ


У звершеннях зодчества мудрість зростає, 

Початок – з надбання колисок, валіз, 

У праці – чаклує, в розвазі – буяє;

Як плаче – то нібито соком беріз, 

В ній щирість всміхається, мов немовля.

В ній - витвір свідомості мрійного цвіту…

Як воду фільтрує в джерелах Земля –

Вона ж виявляє в них істину Світу!

2004


БАЛАНС


Не існують нестача і зайве в природі, 

Бо енергія завжди баланс зберігає :

І по дебету — в шторм при поганій погоді, 

І по кредіту — в штиль при хорошій лягає…

Так і люди: її невід’ємність кмітлива

На добро і на зло в них однакові шанси, 

І, немов чаєнята, в припливах й відпливах

В спілкуванні ведуть буттєдайні баланси!

2003


Джерела


Мудрість з наземних джерел витікає, 

Їх у людини багато є різних:

Інколи творчого слова шукаєм —

Тайни ключа до народної пісні, 

Часто увагу на досвід звертаєм —

Він визріває в досягненнях націй…

…Кожна подія, що рацію має, —

Б’є джерелом на підставі овацій!

2005


БАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЇ


Мов щелепами ковша екскаватора, 

Легені стискає космосу дихання.

З аргонових дір, неначе із кратера, 

Опалює радіації пихкання.

Ще з древніх часів вивча психологія

Біль з витоків магістрального значення, 

Приносить цей біль з небес екологія

Бо ґавиться людом мудрості бачення!

2007


Ранок


Пелюстками хмари розкрилися в небі —

З них хоче блакиті напитись роса

І травам віддатись в зеленій потребі, 

Щоб був задоволений сіном косар…

Хмаринок пелюстки розвіялись в небі —

Засмагливо сонце всміхнулось росі, 

І гідне проміння, мов півнячий гребінь, 

Торкнулося ранку в рум’яній красі!

22.10.2003


Ялинка


Кладе ракета білу борозну

На голубому полі неба, 

Ялинка ж цілиться в голубизну, 

Мов наздогнати є потреба.

Броня в зелених голках маячить, 

Немов ракета — в лісі сяє…

Різниця в тому, що вона мовчить

Й вогню з-під стовбура немає!

25.02.2005



ПОШУК РОДОВОДУ


Шукаю у своєму світі Світ, 

Заснований в душі моїх батьків, 

Що склали спадкоємний звіт, 

Який до родоводу, ніби шків, 

Намотує років нестримний плин, 

Що клав до казана ще хліб

Із борошна, яке молов той плин, 

Що край села стоїть, як вічний німб!

03.02.2005

В ДЕНЬ СПАСА

Язиката хвиля пінно

Зализала берег моря, 

Накрапає дощ невинно

І промінить Сонце поряд.

Проштормила буря стигла, 

Журавлі над морем — клином, 

Як ті чайки в небі скиглять —

Так медовий Спас прилинув!

21.08.2004

КУХОВАРКА

Мов із міді, в парах видавалось волосся, —

Як дивилася юність з очей куховарки…

Ще і небо зорею на світ не взялося, 

А вона просиналась, долаючи чвари, 

І мерщій до їдальні, щоб страви варити…

Там на неї чекали і овочі, й фрукти, 

Та кухарський набір, щоб ним чудо творити

На жаровнях вогненних. Потрібні лиш руки…

Сивина, як той пар, покриває волосся, —

Хоч душа молода — так судилося Долі…

Ще зорею і небо на світ не взялося, 

Як сіяє вона на кухоннім престолі!

2006


ХОРОБРИЙ ЗАХИСТ

Від спонтанних емоцій нестримане зло

Несподівану бійку жіночу вчинило…

Не Дзю-до й Карате, а кулак-ремесло

На свій захист дівчисько в атаку пустило…

Приголомшились нерви у нападу зла, 

Що зненацька вчепилося в сніжне волосся…

Головним у цій бійці не сила була –

Перемогу сміливості взяти вдалося!

2006


КОМБАЙНЕР

Немов шкоринка, шкіра загоріла, 

Як корж рудий, — в Зеніті Сонце висне.

Воді — і то! Не змити поту з тіла, 

Лиш жайвір спрагу співом тисне!

Та з ним комбайн стриже пшеницю в полі, —

Мов чуб рудий, з Землі врожай стернає…

Хоч спека б’є жарою в тім’я Долі, 

Та фаху жнець почесніше не знає!

2006


НОВОРІЧНА ЯЛИНКА

Існує в народі звичай простий:

Під ніч новорічну з подихом хвої

Ялинку з-під снігу в дім занести, 

Зварити узвар, куті золотої…

О, вістря зелене, голка лісів —

Живий з хлорофілу вічний годинник

Повторювач свят з прадавніх часів —

Оновлюй же світ і душу людини!

2006

РЕГІТ БУРІ

Глибокий лежить крутояр під лісочком…

Здається, мов схожий на вовчого рота, 

Байрак потішався стосилим дубочком, 

Що виріс на схилі його, мов ворота, 

Які не пускають вітрів-перебіжчиків…

Та ось! Скаламутилось небо моквою, 

Аж жолуді-очі стають як в небіжчиків, —

Від бурі й деревам немає спокою;

Вже віття зненацька розхитує збурено, 

Мов вирвати хоче, як зуб, цього дуба…

І дивляться жолуді-очі обурено, 

А буря регоче, оскаливши зуби!

2007


СТИХІЯ


Вирвало вітром, мов з ясен землі, 

Біля криниченьки явір —

Рваним корінням на землю він ліг, 

Сльози ж — сочилися в ямі…

Так обірвала стихія життя, 

Кров хлорофілу спинивши, 

Явір, мов кинув криницю буття, —

Соку її не відпивши!

26.02.2005


ВЕСНЯНИЙ НАСТРІЙ


Із проталини снігу весна

Визирає рум’яною ряскою, —

Підкорилась її голизна

Синьоокому проліску з ласкою…

Розглядаю я їхню красу, 

Що ввижається сніжною казкою…

В мріях з лісу бажання несу, 

Щоб побути хоч трішечки ряскою!

07.03.2005



ПОСЛУГИ СЛОВА


Із вітрин закликають слова —

Позначають продукції витвір…

Їх рекламною Доля бува, 

Мов кричать, пропонуючи вибір!

Так повсюди працюють слова, 

Заробляють хазяїну гроші…

Тож фінансова їх голова, 

Бо приносять прибутки хороші!

07.03.2005

МОРЯК


Не стукіт колес під вагоном —

То серце коханого б’ється!

На кітелі зорі в погонах, 

І крабом кокарда здається…

Його почуття, як ті хвилі, 

Сягають душевного борту!

Позаду із чайками милі, 

Як символ пристебнутий, кортик —

Моряк на побачення їде, 

Бентежиться море за нього…

Вслід котиться хвиля на південь

І штилю бажає земного!

06.03.2005




ДЗЬОБ ПРАВДИ


Точильник точить стовбуріння лісу, 

Йому болить, а він стоїть мовчазно.

Кора ховає гнів, мов під завісу, 

Лиш дятла дзьоб в біді рятує вчасно…

Мені ж болить, бо є брехні точильник, 

Що нищить совість в мозку під корою, 

Яка в суспільстві, як єдиний чинник, 

Що може дати проти нього зброю, —

Щоб Україна мала мудрість зодчу, 

Щоб шашіль зла в ній не точила волю…

Я над усе для неї — неньки хочу, 

Щоб правди дзьоб дятлив їй в стовбур Долі!

05.02.2005




МОВ СОНЯЧНИЙ СХІД


Аж доки на світі існує родюча Земля, 

То доти людина під зіркою креслить свій шлях…

Орбіта її надзвичайно складна і проста:

До першого класу — вона вундеркіндом зроста!

А потім у душу її поселивсь педагог, 

Який у навчанні їй безліч надав допомог!

І врешті з’явивсь не букварний, а вчений народ —

В бутті й спілкуванні надійний, могутній оплот!

І кожному світить в житті своєрідна Зоря, 

Яка для всіх спільна й, мов Сонячний схід, з Букваря!

31.08.2005

МОВ КІТ


Відсахнулось почуття омани, 

Пішла недовіра в колишнє –

Я позбавився цієї вади

І стала вбачатися правда

В заяложенім брехнею слові.

Й від цього – привид видива:

Вдоволеність, мов кіт, муркоче

І треться об ноги!

2002


ШЛЯХ ПІЗНАННЯ


Де обрій мого народження?

Там хмарами спливали

Дитячі сни...

Пішов за ними

Свідомості шлях, 

Щоб в жагучу новизну

Увійти кряжем пізнання!

2002


БІЙ ІНТЕЛЕКТІВ


На шаховім полі бою

Безмовне іде змагання:

Не слово в нім вісник думки, 

А думка є вісник слова, 

Яке надається шахам...

Вони розуміють мову

Мовчання гравців-шахістів

І, їх безсловесним хистом, 

Спрямовують розум в атаку

На бій інтелектів думки!

2002





ТВОРЧА НАСОЛОДА


Повечоріли очі дня

І сон колише тіло, 

А на папері лиш мазня

У фарбах затверділа –

Зійшлись дві насолоди:

Одна малює сон щодня, 

А друга спить на фарбах, –

Без них обох я – розмазня...

Та ось, проснувся пензля фах, 

Геть щезла насолода сну, 

І творча насолода дня

Намалювала сон-весну!

2002





ВЕДОМИЙ


Мов річка, Шлях життя мого, веде в моє грядуще:

Де погляд із Багнета, погляд Правди — погляд Долі!

Де Шлях, відносно мене, — тільки мій в житті ведучий, 

Який веде у терен Праці, в лаври Слави й Волі, —

Веде бентежно, чемно, толерантно, навіть чинно!

Мені завжди щастить, хоч я в Бутті і не везучий

І доки Шлях мене веде в належну Даль невпинно, 

Я буду йти за ним, — бо він лише мого життя ведучий!

06.01.2008


ВЕДУЧИЙ


Мов річка, Шлях життя мого, веде у невідоме:

Де погляд із Багнета, погляд Правди — погляд Долі!

Де я, відносно Шляху, — є за ним лиш ним ведомий

І йду за ним у терен Праці, в лаври Слави й Волі —

Іду бентежно, чемно, толерантно, навіть чинно!

Хоч не везучий я, — мені завжди щастить свідомо!

І доки Шлях мене веде в належну Даль невпинно —

Іду за ним, бо я в житті лиш ним за ним ведомий!

06.01.2008


ЗАПОВІТ


Ти якраз в той день родився, сину, 

Як садив я вишню край дороги...

Хто б не йшов, на неї оком кине

І скуштує спілих ягід трохи...

Хай думки твої вишнево родять!

Наберись, як вишня, соку, сили, 

Плід життя свого віддай народу, —

Заповіт це мій для тебе, сину.

1993


НА ДЕРЕВАХ МОВИ


Посадив я слово

На узліссі мрії, 

Щоб зрослось корінням

З науковим хистом, 

Щоб гілляста мова

Із буттєвих формул

В піднебессі мозку

Колихала думку

Про сліпе нейтрино, 

Що гаса крізь пастку, 

Про закон Ньютона, 

Що із яблунь вицвів...

Тож збирайте, вчені, 

Відкриття, мов фрукти, 

На деревах мови!

2002



ВЕРШНИКИ СЛАВИ


Де кінноти мова

В галопі словеснім

Б’є копитом думки, 

Там спогад світає, –

Як козацька слава

Дніпро затопила, 

Щоб з глибин свободи

Уста січеславів

Доторкались волі, 

З конем розмовляли...

О, сідло уяви, 

Дай вершників слова!

2002


МІНЯЙЛО


Ти, мов соняшник, 

Поміняв

Веснянкову засмагу обличчя

На пошерхлі зморшки, 

Рудий чуб –

На пожовкле сяйво лисини, 

Ти, взагалі, чомусь

Став міняти:

То клапан на серці, 

То ще щось інше...

І вже звик кагатувати

Усвідомленість

Свого перетворення, 

Щоб сконцентрувати його

У своїй надокучливій думці:

Згоден востаннє

Поміняти життя на смерть!

2002



СКУЛЬПТОР

Спинивсь під деревом митець, 

Що всохло, все у зморшках часу...

Дупло в нім чорне і пусте, 

Мов без’язике, замовчало...

Ось в руки взяв він долото, 

І зазвучав весь стовбур срібно.

Він зайве обрубав, як зло, 

Лишаючи одне — потрібне!

1993





У БІЛИХ ХАЛАТАХ

Ви є інженери процесу живого, 

Який відбувається в світлих палатах, 

В душі, — у якій поселилась тривога…

Ви є фахівцями природи живої, 

Що нас клонувала в своїм автоклаві, 

Вона — Берегиня, а ви — її воїн!

Їй честь віддаєм, Вас — лишаємо Славі, 

Що ставить діагноз суттєво й відверто:

У біосистемі живій, не в технічній, 

На рівні молекул, що мають безсмертя, 

На рівні клітин, генеруючих вічність!

Ви здібні процес розпізнати спочатку, 

Щоб визначить атом, хворобу ведучий, 

Й на нього накласти цілющу печатку, 

Щоб став пацієнт назавжди невмирущим!…

…Надіти халата — сприяння подія!

О, маги Життя, не заплямте халата, 

Завжди пам’ятайте, що в Ваших лиш діях

Звучатиме клятва із уст Гіппократа!

26.07.2007



ЕКОНОМІСТ


Для нього цифра кожна —

Це доля твоя і моя.

І думати так не можна, 

Що цифри німими стоять...

Бо ж кожна цифра — задум, 

Дебати твої і мої.

Щоб цифру ту написати —

Зумій народити її!

1993



РИМАМИ ДИХАННЯ


Підтакує годинник серця

Римами дихання

Моїй аритмічній ході, 

І стверджує мене, 

Як крихітку живу, 

Яка належить величі космосу

Та колесові часу, 

Що ободом долі котиться

Із гори життя від дня народження

До сьогодення, 

Яке викочую на гору свого існування.

Що стримує сходження

До підніжжя гори життя?

О, від цих парадоксів руху

Моє мідне волосся

Перетворюється на алюмінієве!

2002


О, ПАЛИВО МРІЙ!


Немов реактивна тяга долонь

Вві сні підіймає думку пророче…

І мчить із сопла моїх мрій вогонь, 

Він хоче згоріти паливом творчим

В зіницях своїх небесних очей, 

Щоб бачити ними у дзеркалі ночі

Відбиток слідів безсонних ночей, 

Якими не раз розшукував зодчість...

О, паливо мрій моє голубе, 

Чи зможеш сягнути в гони космічні, 

Зійти із орбіти сну до небес, 

Щоб в долі моїй проснулася вічність!

2002

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
28.08.2014 Поезії / Вірш
НА ОЛІМПІ БУТТЯ (часина третя)
28.08.2014 Поезії / Вірш
НА ОЛІМПІ БУТТЯ (частина перша)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Тетяна Чорновіл / Ліричний вірш
Небесне
09.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Любов у нагороду
09.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Гудзики
08.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Призначення (Фентезі)
08.12.2016 © Маріанна / Верлібр
Холодно
Вірш Про життя
28.08.2014
ВІКНО В ЄВРОПУ
28.08.2014
НА ОЛІМПІ БУТТЯ (частина друга)
28.08.2014
НА ОЛІМПІ БУТТЯ (частина четверта)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 35  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш, гіпноз, серагем, сопілка, творчий рюкзак, ранковий роман, баланс, екологія, комбайнер
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.05.2011 © Наталі
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
03.02.2014 © Віктор Насипаний
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
09.12.2010 © Йозеф Мор
27.08.2013 © Бойчук Роман
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди