30.08.2014 01:55
для всіх
217
    
  5 | 5  
 © Мальва Світанкова

СОННІ ЧЕРНЕТКИ

СОННІ ЧЕРНЕТКИ

Засинаю, а світ ще не спить

І гуде, завиває, рипить...

Наче спокою просто немає...

Засинаю.


***

Прощавайте, зірчата, забуду про Вас

У панельних вузьких лабіринтах.

Занотує годинник неспійманий час

А відірвані аркуші зникнуть.


******


Я прокинусь, звичайно, на ранній зорі:

- Добрий ранок, ще трішки... хвилинку...

Зафільмовую дійсне, у сонній порі, 

Залишивши на пам`ять світлинку.


*********


Поринаю у простір без докору дня:

Що не встигла зробити сьогодні.

Хай у сонному царстві зникає стерня

І зігріються думи холодні!


**************

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.09.2014 08:51  Деркач Олександр => © 

цікаво...зірчата - класно)

 30.08.2014 11:07  Тетяна Белімова => © 

Мальво)) Ніжні такі рядочки! Перший найбільше сподобався))

 30.08.2014 10:58  Тадм => © 

приємні такі віршенята. чудово. тільки об "гудить" спіткнулась

 30.08.2014 09:54  Світлана Рачинська => © 

Сумно, коли зникають зорі у вузьких лабіринтах, але коли ти твориш, ось такі, невагомі-підсвідомі світлинки зранечку - холодні думи, мимоволі, мають зігрітися... Просто повинні!!! Класно!