30.08.2014 08:01
Без обмежень
67 views
Rating 0 | 0 users
 © Георгій Грищенко

Сіють дощі

З неба сіють холодні осінні дощі, 

Розпускають тумани свої мокрі коси

І охоплює сум всі куточки душі, 

Що за літечком красним настануть морози, 


Постарієш на рік, підеш мо` в небуття

І залишиться світ цей навічно без тебе, 

Що такі невблаганні закони життя, 

А тобі недороблене кінчити треба.


Всі смакоти життя скуштувати не зміг, 

Не пізнав, не зумів, не вдалося зробити, 

Все життя працював, а на скроні впав сніг

Й не дає докохати, не дає долюбити.


З неба сіють холодні осінні дощі, 

Розпускають тумани свої мокрі коси

І охоплює сум всі куточки душі

І в молитвах спасіння у Господа просиш.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вечорами / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пригорни / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо