Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
01.09.2014 17:02Вірш
Для дорослих  Про кохання  Про любов  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

ТЕНЕТА ІНТИМУ

(частина шоста) Збірка віршів

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 01.09.2014 / 25080

НЕРІШУЧИЙ

Зустрів наяву я тебе, а неначе — у мріях, 

Мов з куполів церкви, з очей випромінюєш дзвони, 

Наповнені духом тепла, що мов Сонечко гріє!

І усмішка сяє, як поле від маків червоних.

Немов з намагніченим серцем пройшла ти повз мене, 

Забравши з собою назавжди душевний мій спокій…

…А знову зустріну — колотиться серце шалене, 

Неначе питає: „ Чому до сих пір одинокий»?!

23.04.2007


СПАЛАХ СЕРЦЯ

Навіщо вечір нам дарує

В шатрі зірковім дзвін небес, 

Бо в нім чуття лише вирує, 

Не досягаючи тебе…

На зблисках мрій потухла радість, 

В душі сидить образи смак

І сум бере, немов від зради, 

Що вмить зів’яв кохання мак.

Упала в небі зірка зрання, 

З’явився й загубився слід —

Так душу спалах серця ранить, 

Лишивши почуттєвий лід!

11.03.2007


СКАРБИ ЕМОЦІЙ

Почуття копалин серця

Ти виймаєш на поверхню душі

І поцілунком кладеш

У комори моїх уст, 

Щоб сі скарби емоцій, –

Сей вантаж кохання, –

В біологічну розвідку...

2002


Невістці, Василенко Олені Василівні

та сину, Олександру Андрійовичу


ПРИБІЙ КОХАННЯ

У нашім коханні, що з мрійних джерел

Пливуть почуття, мов із річки, — без дна, 

Яка свій початок із серця бере.

Прозорість душі — це ж її глибина!

У плесо часу відплива почуття, 

Мов подих натхнення, — несхибна любов

У світ проводжає сумісне життя…

І ми відчуваєм: пульсує в обох

Любові ще першої радісній зміст, —

Й здається, він котить із берега мрій

Крізь замкнуті руки, — мов зведений міст, 

Кохання величного вічний прибій!

06.07.2005


СНІЖНИЙ ДЕНЬ

Сніг мерехтить у повітрі, аж мружаться очі!

Лижі слід нам у майбутнє кладуть, 

Швидкість така, що аж дух перехоплює в тілі —

Чути як серце римує у грудях дівочих!

Мова кохання нас кличе у путь —

Щирі слова, що здіймаються з уст захотіли!

Сонячний промінь, мов іскри в сніжиночках креше:

Хоче палити із люльки зими

Білий тютюн, щоб напхати, мов хмарами небо…

…Ми ж почуттєву лижню лиш торуємо вперше!

Сніжний день цей ти на згадку візьми, —

Не супереч цим душевним потребам!

12.09.2007


СВІТАНКОВИЙ ТРАМВАЙ

Розтанули присмерки зовсім —

З побачень вертають хлопці:

На кожній трамвайній зупинці

Заходять в вагон поодинці.

У мріях для кожного світить

Зоря, мов супутниця люба...

Закохані завжди, мов діти, 

Душа їх прекрасне все любить.

Колеса відлунюють ляскіт, 

Вогні перед ранком погасли, 

Як завжди, кондуктор дрімає, —

Квитків нещасливих немає —

Бо хлопці везуть від коханих

Останнім трамваєм світанок!

1993


ЗОЛОТО МОВЧАННЯ

Земними копалинами

Ти зрушуєш з місця Центр маси Землі, 

Що впливає на зміну її орбіти, 

І від цих взаємних причин

Разом із земною кулею

То наближаєшся, то віддаляєшся від Сонця, 

І видаєш на поверхню душі

Золото свого мовчання, 

Що від розлуки до зустрічі

Зрушує орбіту душі моєї...

Навколо копалин серця твого.

2002


КОХАНА

Підійди моя, кохана, 

Подаруй мені свій квіт

І на обрій глянь не тьмяно, 

Де хмарин зникає літ.

Небо там цвіте глибоке, 

Придніпровське молоде, 

І лелека щирим оком

Погляд свій на нас кладе.

Може, нас пізнати хоче

В яблуневому саду, 

Ой, які ж у тебе очі, 

Мов веселкою цвітуть!

Сядь, моя кохана, ближче

Розпали в душі вогнище, 

Щоб у вечір цей і я

Сяйвом ніжним засіяв!

1993


СІМКОЮ НОТ

Посмішка

Семи кольорів зору

Закоханих очей, 

Мов веселка повік

Грозової хмари, 

Твої сльози

Дощем опріснила...

І раділа луна –

Мелодія твого плачу

Сімкою нот відчуття!

2002


ЧІПАЄ ЗА ЖИВЕ

Який зв`язок кохання має:

Чи очі надто голубі, 

Чи більш ніде таких немає, 

Що до вподоби лиш тобі?!

Чи погляд був такий цікавий, 

Якраз тоді, в ту саму мить, 

Коли рука руки торкалась, 

Тепла відчувши оксамит?!

Чи-то емоцій ніжні струми

Любов чіпали за живе.., 

То, мабуть, діють біоструми

Коли сумісність оживе?!?

2002


У МОЄМУ ЗАДУМІ

Загрузла ведмедиком

На пасіці мрії вдумливість

І борсається в меду пошуків:

Хочу видумати тебе

В іншому вимірі простору, 

Знайти твою височінь ряхтливу

І визначити серед інших зірок, 

Закосичену квітами, 

Виповнити витвір уяви

Твоїм відбитком у моєму задумі

І віддатися твоєму серцю, 

Щоб відчути цикорій меду

На твоїх устах

І драгліти

Від враження доторку

Твоїх персів!

2002


ОЗОНОВІ СЛОВА

Під парасолями побачень

Два серця б`ються в риму долі

Дуетом квітів, що в руках...

Шепоче дощ такі озонові слова, 

Що навіть вітер, прислухаючись, затих

І небо хмарами від ревнощів навіяв...

... Дві парасолі під дощем

Зрослися, ніби два гриби!

2002


ЛИЦАР

Розшарівся, ризикуючи

Розвіяти розпач романтика, 

Ромашками розуму

Рве реп`яхи репутації, 

Різьбить ресурси розваги, 

Розохочує радість роси: – Лицар!

2002


НА ШЛЮБНІЙ ХВИЛІ

На березі душі моєї

Стоїть розлуки роздум

І жде кохання з русла часу

В алмазнім човні віри, 

Яка веслує в наших мріях

І марить, щоб зустріти

Твій зір у заводі побачень

На шлюбній хвилі!

2002


ОЗОН СПОГАДІВ

Під водоспадом вражень

Дихаємо озоном спогадів, 

І твої очі –

Голубі телекамери –

Випромінюють веселку

Першої зустрічі!

2002


МЕЛОДІЯ БОЖОГО ДАРУ

Солов’їними нотами

Пісня озвучена

В нашому небі кохання...

Цю мелодію

З квітів і Сонця

Ти писала

Струнами Божого дару!

2002


ПАРАШУТ ЛЮБОВІ

В небі душі моєї –

Сонце надії...

Ти обіцяла в її променях

Розкрити парашут любові, 

Щоб приземлитись

У моєму серці...

2002


ДО СЕРЦЯ – БОСОНІЖ

Де хмеліє в росі трава

І віє розлогий вітер, 

На зеленій росиці степу, 

Я спіймав тебе, наче витвір, 

І до серця зайшов босоніж, 

Щоб відчути в теплі пахучім, 

Як вітер п`янить!

2002


МІСЯЦЬ-КОЧЕГАР

Тишу вібрує нічним зорепадом, 

Вогнище тріскає мовою трісок, 

Хукає в руки відтале кохання, 

Коць сніговий під ногами рипоче, 

Місяць, немов кочегар, підсипає

Променів ласки, щоб нас відігріти!

2002


СОН-МАРЕВО

Вві сні я тобою марив!

Бо квапляться мрії до тебе, 

Як потяг душевної хмари...

Бо над платформою неба

Мені ти, мов зірочка, сяєш!

2002


СОНЦЕ ЦІЛУНКУ

На прузі вечірнім – сонце, 

День держить його, 

Ніч – чорно за обрій котить

На променях спиць, як колесо вічне...

Ти просиш мене, щоб день не тікав

Від нашої віри в кохання...

Де б важіль знайти в природі, 

Щоб сонце цілунку

Зупинити для тебе?!

2002


КОЛЕСА ПОЦІЛУНКІВ

Молодик небний

Підперезався поясом

Молочного шляху, 

Запріг Велику Ведмедицю

Увіз кохання...

... Навіщо було її підганяти?

Заплелись вони - закохані

У вінок обіймів...

І колеса їх поцілунків

Ляскотіли

До зупинки „ Рання Зоренька”!

2002


АБИ СКАМ’ЯНІТИ

Йти з каганцем зневіри

До обрію зустрічі, 

Щоб втрапити в повінь

Твоєї душі, 

А в скельцях твоїх очей

Аби скам`яніти

Хоч діамантом!

2002


О, МИЛА!

Вечір, як сон, 

Вигаптовує сріблом голову...

О мила, 

Я вишукую тебе, 

В клітинах своїх!

І не можу виявити

Зліпок кохання, 

Щоб відкликати тебе

З надвечір`я минулого...

2002


ХІТЬ

Голос

Тремтів

Твоїми устами

І хихикала хіть...

2002


НА ДЮНАХ СУМНІВУ

У пустелі розпачу, 

Де дихає

Вітер піщаних мрій, 

В дощовім мареві

На дюнах сумніву

Барханиться

Серце надії!

2002


ЗАЦІЛУЮ СЕРЦЕМ

Ти мжичиш розлукою

І бубнявіють твої слова, –

Ти не в силі сказати щось…

Я креслю закон Тяжіння Любові

І кожне слово твоє

Зацілую серцем!

2002



НАСТРІЄВЕ

Ми – грім і блискавка –

Настрій мій дощем

Зійшов із неба кохання

На землю самоти твоєї...

І пливе

На хвилях розлуки...

2002


О, НЕЗАБУДКИ!…

Ти в бур`яні зради...

І просиш мене, щоб я тіло твоє

Просапав, 

Щоб засіяв його любов’ю...

О, незабудки ярі

Любові першої!

2002


О, КРИВИЗНО!

Луск твоїх слів порожніх

Застряє у моєму вусі...

Ти ніби в кривому дзеркалі:

Губи скривлені гірчать в поцілунку, 

Очі дивляться врізнобіч –

Не хочеш мене і бачити!

О, кривизно!

Тебе не окреслиш ані лекалом!

... Здається, я втрапив

Не до твоїх обіймів...

2002


АЕРОТИКА*

Фіалки душевної насолоди

Напувають запахом настрій, 

Нахлюпують наснагою

Кисневої бадьорості

І нестримним нетерпінням

Розводять пелюстки почуття

В обіймах натхненної манежності, 

Щоб неціловане поле голизни

Засіяти млосним тремтінням тіла!

2002


*Аеротика – фізіологічна потреба.


В ЧАРАХ НОЧІ

Еротика пахне димом лампад, 

Волосся рудим цикорієм хмелю в`ється, 

В уяві душі зорить мрієпад, –

Це серце твоє в ритмі кохання б`ється

І в розпачі ніжність персів тугих

Проймає, неначе променем хоті, очі...

Здається, що хоче сексом снаги

Збудити ерекцію оргії в чарах ночі!

2002


ХМАРНЕ

Хмара в слайдах

На екрані неба...

Хмара – айсберг

На екрані моря...

... Погляд твій

З вікна каюти –

Хмара...

2002


РЕВНІСТЬ ГРОМУ

Кепкує вітер біля хмари:

Вона з розтрощеним крилом –

Ревниво грім її ударив

За те, що ніби за селом, 

З дощем стояла й дуже ласо

Точила ляси досхочу...

І, як та муза, в гирлі часу

Звисала на плечах дощу!

2002


Невістці Олені

та сину Олександру


В АКОРДАХ ТИШІ ЛЮБОВІ

Коли в променях тиші

Струни – сонливі трави –

На ниві мовчання

Заплітають свій слід

У вінок мелодії, –

То в якому акорді звуків

Шепоче кароока квітка?

…Ти, неначе, вже чуєш –

Заспівує тиша любові!

2002


В ПОШУКАХ ИНТИМУ

Вечір чорнильними очима

Шукає інтим

На гойдалці зустрічі...

Зловити хоче подругу-ніч, 

Щоб віддати яблуко шалу, 

Як і належить Лицареві...

2002


МІСТОК КОХАННЯ

Темна нічка. Ліс та річка.

Сидимо на місточку, 

Зорі й ніч в твоїх косичках.

Заплелися віночком, 

На моїм плечі голівка

Та глибоке зітхання...

Поміж нас любові гілка, 

Мов місточок кохання!

2000


В ЧЕКАННІ НА ТЕБЕ

Твої босі сліди

На жаровнях снігу

Запеклися рум`янцем льоду, 

І, припорошені бажанням зустрічі, 

Вели до підніжжя гори, 

Де я кружляла

Сніжинкою, 

Чекаючи на тебе

Над скелею мовчання...

А ти не помічав мене –

Ти біг в протилежному напрямку...

І я тобі стала ввижатися

Сніговою дівулею!

2002


СЛІДИ

Ти плакала радощами

Над квітами знайомства, 

Пригортаючи до грудей

Ніжність кольору, 

І, не відчувши драпинки

Трояндової колючки, 

Пішла до метро, 

А в моїх очах

Ще довго стояв слід твій, 

Тремтівши пальчиком

І жеврів пахучим рубцем

Нашого знайомства!

2002


КРАНІВНИЦЯ

Над тобою глибоке небо —

Кран шугає у хмари-повені, 

І, можливо, від цього у тебе

Очі небом завжди фарбовані.

І в стрімкій висоті завмерши, 

Де квартали до міста туляться, 

Ти на кран підіймалась вперше, 

Щоб нова народилась вулиця...

Що ж, бажаю тобі удачі!

Чи ж почуєш мене на крані?

Я на вулицю став багатшим, 

Я знайшов тут своє кохання!

1993


Дружині Надії


ЗІРКА НЕБА

Неначе Всесвіт ми з`єднались:

Я – плід Землі, ти – зірка неба...

А ми не знали (бо не знались), 

Що разом нам прожити треба!

Від Сонця промінь ти прислала, 

Щоб грів нам душі романтичні, 

А щоб Земля зелена стала, 

З-за хмари ллєш дощі пшеничні.

В коханні будемо згорати, 

Лишивши слід, як в небі зірка, 

Любов – не кинемо за грати, 

Хай навіть жити стане гірко!

Неначе Всесвіт ми з`єднались:

Я – плід Землі, ти – зірка неба, 

А ми й не знали (бо не знались), 

Що разом вік прожити треба!

2000


ПЕРЕРВАНИЙ СОН

Я до тебе лечу уві сні...

Мов міраж, ти приходиш до мене –

Це прокинулась думка у ліжку надії

І спросоння міркує про се сновидіння, 

Що погасло у мозку, немов на екрані, 

І пішло поблукати чарунками пам`яті, 

Щоб з`єднати перерваний сон...

Про розірване нами кохання...

2000


У ВІДРЯДЖЕННІ

Двоє у відрядженні зустрілись, 

Тепло подивились в очі.., 

Сонце їх автографом зігріло, 

В ноги їм стелились площі...

Хто ж вони, закохані раптово?!

Може запита наївний...

Серце ж не питає про змістовність –

Серцю почуття дай гімном!

2000


ВІДГУКНИСЯ

Не можу я відрізнити де ти є справжня:

Чи, як усміхаєшся фарбою щік рум`яних, 

Коли пофарбовані сміхом рум`яні щоки;

Чи, як порум`яніли щоки від фарби сміху, 

Коли усміхаєшся рум`яною фарбою щік?

Отож, відгукнися коли ти ідеш крізь мене!

2000


КІВАЧ

В Карелії я не народився

Під пісню твою, Ківач!

Мені ти побачився дивно –

Ві сні навесні бува:

Неначе весілля зіграти

Приїхав до тебе я, 

Зайшов як до рідного брата, 

Зібралася вся сім`я!..

Прийшли наречену побачить

Берізоньки молоді

І, взявшись за руки гарячі, 

Завмерли в твоїй воді...

... Кохана - берізка стояла, 

І хвилю я бачив ту, 

Що з піни для неї зіткала

Й наділа, немов фату!

2000


АМОРФНИЙ

Лютий – який не лютий, 

А все ж – відступає інколи...

Добре сердечним бути! –

Замерзлі берізки бідкались...

Лютий їх слухав з болем –

І став квітувати трішечки:

Звисли на вітах голих

Краплини – льодові шишечки, 

Ніби останні сльози...

... Та з часом; сердешні, висохли:

І зацвіли мімози –

В лютого в серці віхола!

2000


ВЕСЕЛКА

Сім кольорів веселка має, 

Сім нот – і пісня в ній звучить...

Ми під веселкою, під гаєм, 

Над нами пісня височить!

В ній кожна нота колір має, 

А колір нотою звучить...

Ми під веселкою, під гаєм, 

Над нами пісня кольорить!

Я – в пісні колір: ми це знаєм, 

Ти – нота пісні, що звучить...

Ми під веселкою, під гаєм, 

Над нами пісня майорить!

2000


НЕЗНАЙОМКА

Не знає він її красиву, 

Чиюсь смугляночку миленьку, 

Та знає: має чарів силу

І вроду має пригарненьку.

На щічках ямки прикрашає

Весела посмішка жіноча, 

Надію в серці залишають

Її запитуючі очі.

Його знайома незнайомка...

... І кожен раз, коли в трамваї

Її побачить, серце ойка...

Чому, це так із ним буває?!

2000


ЛІКАР ЗА ВИКЛИКОМ

Вона з`явилася на виклик:

– Тепер, будь ласка, роздягніться...

Холодна трубка? Ще не звикли!

Вдихайте глибше Поверніться...

І де ж це ви так застудились?!

– Було це дуже романтично:

Ми, як мисливці, натрудились...

Навколо нас краса антична, 

А наш ведмідь під сніжним тином –

Це гребля ГЕС, їй в хуртовині

Вп`ялися електроди в спину, –

Немов свічки хтось перекинув.

– Так Ви романтикою грілись?!

– Мої ви ліки відгадали, 

Але діагноз би хотілось?!

– У Вас закохана я здавна!

2000


ДО ЗАПИТАННЯ

Відряджений, на пошті в черзі

Стою і з нетерпінням чекаю

І стиглого, і ніжного, мов персик, 

Привіту з далекого краю...

Коли я розкриваю свій паспорт, 

А потім, як торкаюсь рукою

Конверта, підіймається настрій

І, здається, мов глобус, у школі, 

Я Землю обертаю і поруч

Кохану стрічаю, мов Сонце...

А паспорт у поштарському віконці –

Десант моєї опори!

2000


ОСІНЬ

Темна ніч з туманом в парі, 

Я в саду й моя кохана.

Замість яблук – листя пада, 

Замість теплих слів – холодні.

І їжак, мов сторож, шаста...

Я вкатав його у листя, –

М`ячик їй поклав у руки, 

Мов свою тремтілу душу, 

Що начинена голками

Холоду сердець погаслих...

2000



СВЯТИЙ ДУХ ВЕСНИ

На білу траву зими вибігли промені сонця, 

ніби зайчата.

Від радості в стріхи котяться сльози, 

та скривились уста зими...

Струмок почуття з душі в річку любові

входить, від серця взявши початок.

Ця річка цілує човен кохання, у човні два

весла – се ми!

Ніч. Місяць, мов якір, спить.

Зірка шепоче зірці, як хвиля хвилі шепоче.

Душа в насолоді тіла купається, 

пірнають у чари сни...

Наш мозок – довіри храм; наші думки

мрійливо пливуть між хвилями ночі...

О! Біологічне поле кохання –

є в тобі святий Дух весни!

2000



В ОБІЙМАХ НІЖНОСТІ

Струнку, мов тополя, мов липка – розкішну!

Приємно вражають пропорції тіла, 

Цнотливу – у помислах навіть безгрішну!

Вродливу обняти душа захотіла –

Бажає смаку поцілунку відпити, 

Духмяність заплетену в косах відчути, 

Обіймами ніжності долю обвити

І в світ полюбовний навічно відбути!

24.02.2009


ДИЛЕМА ЛЮБОВІ

Стоять, мов стовпці, ховрахи на толоці, 

Гніздяться куріпки в пшеничному полі…

Чому лиш у тебе влюбляються хлопці?

Невже повесні однієї ми долі?!

До них я ніколи тебе не ревную, 

Бо дуже приємно, що їм до вподоби!

Жартуєш, що я лиш тебе, мов чаклую, 

Як той ховрашок в колосковій оздобі!

Що ти, мов куріпка, на фоні моєму!

Чи жарти, чи посмішка – в душу залізло?!

І перетворилось в любові дилему, 

Що доля кує, мов червоне залізо!

26.03.2009


ПРОРОЧІ ПЕЛЮСТКИ

В абажурі неба промені жаром грають

І, діставши Землю, пестять її, мов квіти…

Ти чекаєш, що пелюстки тобі порають, 

Бо від них неначе словом пророчим світить, 

Бо твій вибір — помаранчевий колір волі, 

У який, як в тебе, серцем повірив любий.

І немає ніби кращої в світі долі, —

Ніж гадать на квітах: любить, не любить, любить!

13.01.2005


НОВОРІЧНИЙ ЦІЛУНОК

Ми в лісі одні – під ялинкою вдвох, 

Лиш Місяць у небі бананом висить!

В цю ніч нам дає подарунки сам Бог:

У тебе на віях сніг – срібло блищить!

Ланіти твої – як троянди блищать, 

Мов маки – уста в поцілунку цвітуть, –

Мелодії в душах любов’ю звучать –

Серцям почуття новорічні несуть!

В твоїх почуттях – поцілунки палкі, 

У наших серцях їх смак чари творить!

В коханні вони – над усе є тривкі, 

В обіймах любов – як той порох горить!

Ми в сніжному плесі, де холод заліг –

В сосновім гаю від цілунку твого

Навколо ялинки розтанув весь сніг, 

Бо той поцілунок горів – як вогонь!

29.12.2013 00:12

м.Дніпропетровськ
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.09.2014 Поезії / Вірш
ТЕНЕТА ІНТИМУ
02.09.2014 Поезії / Пісня
ПІСНЯ (частина 1)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © СвітЛана / Дитячий вірш
Про павучка
07.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Гормони
07.12.2016 © Олена Коленченко / Вірш
Наснилося...
07.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Любов-Зброя (Вільний вірш)
06.12.2016 © Олена Коленченко / Філософський вірш
Промінець світла
Тенета інтиму
29.08.2014
ТЕНЕТА ІНТИМУ
01.09.2014
ТЕНЕТА ІНТИМУ
01.09.2014
ТЕНЕТА ІНТИМУ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 52  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +6
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +47
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
14.09.2011 © Ілля Герасюта
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
15.12.2011 © Майданюк Мария
07.12.2016 © СвітЛана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди