Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.09.2014 08:07Вірш
Про Майдан  Для дорослих  Про життя  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

МАЙДАН

частина перша
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.09.2014 / 25120

УКРАЇНА


Тебе називають стосилою, 

Бо ти із сім’ї Прометея!

Ти щедра і хлібом і сіллю, 

Освячена росами степу.

Ти сяєш у світ палянично, 

Душа – із сім’ї хлібороба!

І доля, мов хлібом пшеничним

Стелить тобі дорогу!

2000



ЛЮБЛЮ…


Люблю я тебе, Україно, 

За вічного рабства окови, 

За мову твою солов’їну, 

За мужність, за дух непокори!

Люблю за дніпрові пороги, 

За скіфські поля неозорі –

Де встали хрестами дороги, 

Що навіть їм заздрили зорі!

Люблю булаву і калину, 

Що створюють символ країни, 

Люблю, як вродливу дівчину, 

Незламну в духовних руїнах…

Люблю я тебе, Україно, 

За вічного рабства окови, 

За мову твою солов’їну, 

За мужність, за дух непокори!

10.05.2009



ТРЕБА

Треба рвати диктаторський дріт

Тільки волею й болем народу, 

Бо вже в серці, мов сонячний цвіт, 

Вільним променем сяє свобода!

Щоб піару розвіяти пух

І, щоб шлях справедливості дати –

Треба, щоб демократії дух

Зміг соборно країну з’єднати!

Влади чинної чинний закон

Будь-кого вже посадить за грати…

І, щоб потім звільнити з оков –

Треба мудрості в герці заграти!

02.11.2011


МЕЧ

Із неба блакить затопила Хрещатик, 

З Дніпра долітав очеретяний гамір

Про Меч, що кувався в Січі для нащадків

І мав на прийдешнє дбайливий лиш намір, –

Щоб нині, як він, демократії сила

На лезі соборності мчалась в майбутнє

І душу слізьми піклувань оросила

За те, що в незгоді проведено будні...

Щоб люди згадали як Меч з Булавою

Майдан заснували для сходок важливих, 

Щоб визначить правду в суспільстві без воїн, 

Щоб кожен до злагоди став бережливим...

Колишнім блакить затопила Хрещатик, 

З Дніпра долітав очеретяний гамір

Про Меч, що кувався в Січі для нащадків, 

Що мав на прийдешнє дбайливий лиш намір!

06.03.2008



Тарасові Григоровичу Шевченко


НАС НАЗИВАЮТЬ ПАНАМИ


Чолом світлодайним вклоняється влада

Народу. Дає обіцянки медові!

Та мається в неї сплюндрована вада

Звести в небуття демократів будови...

І бомж і собака з’ясовують значно

Причетність життя до сміттєвого яру, 

Проте олігархам жирується смачно, –

Живуть, як в раю, і смакують піаром, 

І служить корупції, мафії, зраді

Відроджують панщину й рабство в Країні

Улесливо в’ються при будь якій владі, 

Лишаючи людям духовні руїни...

Гінці Кобзареві! Що діється з нами?!?

На чатах суспільства пильнуйте ще зірше, 

Бо мо’, нас тепер називають панами, 

Щоб Долі – рабині настало ще гірше?

07.03.2008


КРОВ СОЛІДАРНОСТІ


Його охопив революції біль, мов лещата, 

Стискалося серце у ритмі Майдану, –

Він більше не зміг можновладців за вчинки прощати, 

Бо ауру мав помаранчеву – космосом дану!

Бо кров солідарності в венах добра пульсувала…

Він в герці озвучив Майданову школу, –

«Так» – сталося! Біль – переміг і в борні з’ясувалось, 

Що в небо свободи злетів помаранчевий голуб!

03.06.2006.



БОЖА ПРАВДА

Про світ інформація Богом кодована в генах, 

З яких переходить у мозок при видумках ліпших…

Як приклад: астральне життя теж пульсує у венах, 

Щоб потім злетіти душею до вимірів інших…

Це – так, олігархи, – глитаї людського надбання, 

Ви трутні суспільства, рознощики зла і прокляття, 

В бутті – кримінали, глухі до вимоги страждання, 

Шматкуєте Долю народу на жертвенне клаптя…

Для вас не існує законності чинного суду, 

За гроші бюджетні купуєте рай депутатський, 

Лишаєте бідним на світі лиш пекло повсюди, 

Та знайте! Торкнеться і вас справедливість зненацька

І буде над вами в астральному світі суд Божий, –

Канони його – пророчі! Збуваються завжди:

Потрапите в пекло бандитського царства, вельможі, 

Бо грішні! В нім – рай ви не купите в Божої правди!

27.07.2008


ЖІНКА – ПОЛІТИК

Біді і підступності дивиться в очі, 

Не терпить брутального подиху зради.

І ділом дієвим буттєво-пророче

Виборює радість людини заради.

Творильниця часу, дружина і мати

Морально таврує політиків вади, 

Що квапляться Долю добра поламати, 

Cловесно шаблює корупцію влади, 

З держави політику блуду згортає, 

За що і паплюжать її можнократи…

Та правда їх наклеп на них повертає, 

Бо правду облуді не впхати за грати!

23.02.2006.



Миколі Антоновичу Миколаєнко

НА П’ЄДЕСТАЛІ ЕПОХИ

За справедливість Ви борець, 

Тож вірші Ваші – як Майдани, 

Що кличуть нас на честі герць

Ганебні рабства рвать кайдани.

На слів скарби багатий Ви, 

Жаль, живете дошкульно бідно...

А вірші – варті булави:

Поезія працює гідно!

Поезій Ваших лет лункий –

Крізь війни, крізь голодомори, –

Не задушили остюки

В душі Добра бідою й горем.

Зорить Замцерла уві млі, 

Як доленосні Ваші строфи:

Поезії стрімкі щаблі

Звели на п’єдестал епохи!

14.04.2008

ДЕМОКРАТІЇ ВАЖІЛЬ Суспільство нове ми збудуєм

Із хоругвами честі і слави, 

З помаранчевим кольором духу.

Нас руйнація – не замордує!

І сповзуть з нас корупції лави!

Хай нема політичного слуху

В олігархів глухих до народу, 

То Майдани тоді їм покажуть, 

Як шевченківці линуть до волі.

Не дамо ми підступності броду, 

Бо знайшли демократії важіль, –

Він Світ зверне до кращої Долі!

22.07.2006



ЖІНКА – ЛІДЕР


Зі щирістю дивиться людям ув очі, 

Не кривить душею, йде з часом у ногу, 

І ділом вагомим, і словом пророчим

У краще майбутнє торує дорогу.

Бо в ній помаранчеве стукає серце

У ритмі свободи з Майдановим герцем!

Блискучий політик і любляча мати, 

Сміливо таврує підступності вади, 

Тендітну і ніжну її не зламати

Всім тим, хто для користі рветься до влади, 

А ніжність – сердечна, сталева – духовність, –

На прю спонукають у Раді Верховній:

В атаках піару виборює рейтинг, 

Бо має від Бога настирливу волю.

Формують бюджет економіки рейди, 

Щоб людям розумно поліпшити Долю.

Корупцію, зраду смертельно шокує, 

Одужує Світ – незалежна Вітчизна, –

Народ до вершин добродійних крокує, –

Попереду лідер наш – леді залізна!

08.06.2004


ЗЕМЛЯ НА МАЙДАНІ


В морозянім просторі лине Земля

І Сонце нам шле помаранчевий промінь, 

Що вибрав народ, як неньку, – маля!

Хоч має Майдан посивілі вже скроні, –

Вони в революції – магма душі!

Та ми не вулкан, – лиш оранжево сяєм!

І, як нам не прикро, та й, що не кажіть

Земля на Майдані ввижається раєм!

19.07.2006.

Світлій памяті мого друга

Юрія Сергійовича Носова


КРАТЕР РЕВОЛЮЦІЇ


Небосхил помаранчем зорить, 

На Хрещатику дух демократа, 

То майданове серце горить, 

То проснувсь революції кратер, –

В нім бурлить справедливості магма, 

Щоб суспільство з`єднати у блоки, 

Як родину поєднує мама, 

Щоб не знати біди від мороки!

10.03.2007.




ЕСТАФЕТА СЛАВИ


Козак Мамай ввійшов у лаври часу, 

Що пахнуть сяйвом слави предків наших, 

Зійшов з коня і в бронзі сів з ним поруч…

Немов із квітами, з серцями, вазу

Йому підніс Майдан, як дань, пізнавшим, 

В своїм бутті суспільства пори

І взяв у нього естафету слави

З сідла епох, – як символ віри, –

Як меч, на лезі слова, – гостру, 

Щоб знову стали ми в козацькі лави, 

Щоб колір помаранчевої ліри

Пішов набатом в міжнародний простір!

24.07.2006




БЕРЕГИНЯ


Ти в кожному серці душі берегиня, 

Стоїш на Майдані, неначе на чатах, 

Пильнуєш і рішення мудре приймаєш, 

Бо ти є ума надлюдського княгиня –

З твоїх уст лиш правді й свободі звучати!

Бо ти демократію волі тримаєш!

Ти в небних обіймах стоїш, Берегине, 

В руках, колихаючи Дерево роду, 

Яке вкорінилось на кожнім Майдані, 

З яким Україна в роду не загине

І встане живою в легендах народу, 

Лиш буде історія Долі страждання!

24.07.2006.


РОМАШКА


Сонце, мов помаранчева зіниця, 

Землю крізь отвір в хмарі розглядає…

Віями мов, підморгує ромашка…

Їй в цей час революції дух сниться, –

Ніби в Києві-Граді, на Майдані, 

Зрілим гнівом на владу йде замашка!

Жовте око ромашки – Сонця символ.

З-під пелюсток-вій глянула красиво

Впевнена помаранчева зіниця

І мерщій аж засяяла, мов Сонце, 

Взявши в нього сестринську кольоровість…

Сонцю ж в цей час ромашки вірність сниться, 

Мов вона, як революційний стронцій, 

Підлу владу винищує до крові!

25.02.2005.



ЖІНОЧЕ СВЯТО


Так мабуть для себе придумали люди, 

Ще з давніх часів повесні повелося, 

Що Бог-Чоловік повелів: «Хай так буде!, 

Щоб восьмого березня – Святом звелося»!

В цей День, мов спиває душа сік кохання, 

Як брунька, вбирає весняну наснагу...

Це Свято для Жінки – тріумфу вітання, –

Висловлює ніжно-квітучу повагу, 

Бо Жінка – Весна, – все живе оживляє, 

Озвучує стан почуття у людині, 

Продовжує рід, що від Єви являє

І звичай святковий шанує понині...

В це Свято із Свят – чоловік лиш вітає

Й радіючи, ніжно Жінок обіймає, 

Але, як на жаль, він одне пам’ятає –

Як Жінки не буде, – то й Свята немає!

На жаль, він і те розуміє ще ліпше, 

Що й без подарунків теж Свята немає...

Ей, ви, олігархи, – вампіра ще гірше, 

Ви вкрали в Жінок, що найкращим буває –

Це Свято, – Душі, що придумали люд

За справедливість варто спити

І келих горя у біді, 

Щоб серце вирвати з неволі

І злом в житті не бути битим!

В хаосі нинішніх подій

Народ давно вже звик до болю, 

Але мовчати вже не вміє, –

Солідаризм – своє бере.

Земля долає інший простір, –

Демократизмом звідти віє

З ним Україна не помре, 

З ним ще й прибульців прийме в гості!

20.07.2006.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.09.2014 Поезії / Пісня
ПІСНЯ (частина 4)
03.09.2014 Поезії / Вірш
МАЙДАН (частина друга)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © СвітЛана / Дитячий вірш
Про павучка
07.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Гормони
07.12.2016 © Олена Коленченко / Вірш
Наснилося...
07.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Любов-Зброя (Вільний вірш)
06.12.2016 © Олена Коленченко / Філософський вірш
Промінець світла
Вірш Про Майдан
08.09.2014 © Кучеренко Олександр Васильович
МОДЕРНІЗОВАНИЙ ВОЛОДЯ
03.09.2014
МАЙДАН (частина перша)
31.08.2014 © Кучеренко Олександр Васильович
Дівчинка на розпутті
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 122  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш, Україна, треба, влада, кров солідарності, Божа правда, лідер, Майдан, революція, берегиня
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +6
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +47
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
14.09.2011 © Ілля Герасюта
11.02.2012 © Серж
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
07.12.2016 © СвітЛана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди