Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.09.2014 08:25Вірш
Про Майдан  Для дорослих  Про життя  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

МАЙДАН

частина друга
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.09.2014 / 25121

ГОВЕРЛА


Як земля України створилася вперше, 

Народилась гора в тектонічних умовах

І ловила у небі зірки, мов би верша!

Їх з людиною й космосом – зводила мова

У якій ще звучить громовержця характер, 

Що не терпить облуди та зради бридкої

І розплавить зневіру, як діючий кратер, 

І зупинить ганьбу кам’яною рукою, 

Щоб жили на планеті у мирі народи, 

Щоб в сім’ї Україна ніколи не вмерла, 

Щоб тяглися всі люди до волі й свободи, 

Як тяглась до зірок, народившись Говерла!

23.07.2006



“Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить”

Т.Г.Шевченко

СПРАВЕДЛИВІСТЬ


За справедливість варто спити

І келих горя у біді, 

Щоб серце вирвати з неволі

І злом в житті не бути битим!

В хаосі нинішніх подій

Народ давно вже звик до болю, 

Але мовчати вже не вміє, –

Солідаризм – своє бере.

Земля долає інший простір, –

Демократизмом звідти віє

З ним Україна не помре, 

З ним ще й прибульців прийме в гості!

20.07.2006.

МАЙДАН КУЄ ІЗ СЛІВ ЛЕЩАТА

1

Ділити досить Україну

На малоросів та гуцулів, 

На слобожанських і таврійських…

Хто думку мав про це наївну, 

Нехай спитає в «неньки-кулі»

Навіщо їй гуманне військо!?

То ж хай формують демократи

Етнічний дух менталітетом, 

Що нині ходить на Майдані.

Який проблемно щоб здолати, 

То треба знищить мовне вето

Й на цій підставі мати дані, 

В яких зазначити статутно

Права хахлів, чи-то русинів, 

Щоб захист мала рідна мова, 

Щоб жити стало нам не скрутно

Під українським небом синім!

Щоб все було в Законі Слова!

17.08.2006.


2

Щоб дати верховенство слову

Закони чинні треба мати

І вчити, як життя основу, 

Щоб знали їх, як слово мати!

Тоді і нація не буде

У олігархів під п’ятою, 

Майдан, мов лакмус, – сам розсудить

З якою час прийшов метою!?

21.08.2006.


3

З якою час прийшов метою!?

З його координатів простір

Звиса стежиною крутою, 

Якою в космос йти не просто!

Щоб звідти глянути на Землю

Й на ній розгледіти Хрещатик, 

Щоб все, що є там іноземне, 

Затиснути у слів лещата!

21.08.2006.


4

Майдан кує із слів лещата, 

Які із помаранчу сталі –

Це демократії початок, 

Щоб Світ ганьбити перестали!

Щоб олігархи – кримінали

Про інвестиції забули

І щоб, як всі, жили і знали, 

Що Україна – це не вулик!

22.08.2006


5

Так, Україна – це не вулик, 

Де трутні мають свій притулок, 

Де пасічник – народ є чулий, 

Нехай собі в душі бастує…

А можновладці лиш з трибуни

Дзижчать пергою помаранчу, 

Але вони одне забули, 

Що Сонце сходить тільки вранці!

22.08.2006.


6

Так, Сонце сходить тільки вранці, 

Несе тепло і всіх ним гріє, 

Воно не признає дистанцій!

І, мов Майдан, про єдність мріє!

Земля якого вітром терта, 

Дощами сліз біди омита, 

Але не дасть себе він в жертву, 

Бо на гріхи Земля сердита!

22.08.2006


7

І на гріхи Земля сердита, 

Які, немов вода, розмили берег слави, 

Ще предками Дніпра омитий, 

Що вперше консолідував народні лави, 

Як фактор створення держави!

Щоб в ній була ментальність тільки України, 

Щоб не було проблем іржавих, 

Щоб зникли із Землі політиків руїни!

23.08.2006.


МОРОЗ


Дощем весни заплакала гроза, 

Бентежлива в політиків хода, 

Грім блискавкою небо вперезав, 

Іде до перевиборів Майдан:

На гілках влади радяться бруньки –

В піарне листя мріють одягтись:

Мовляв бюджет ми приймем не брудний

Й важливо нам соборність зберегти!

…Та знов ганьба засніжила Майдан, 

На гілках влади рейтингу наркоз

В колисці коаліцію гойда, 

Парламент – в лід заковує мороз!

29.01.2007.



ПОЛІТИЧНА ЗИМА БУТТЯ


Суспільство має дві зими в природі:

Одну – природну, іншу – побутову, 

Яку з ганьби створили ми в незгоді

І, як завжди, дали на розсуд слову!

Слова, як клімат, теплі є й холодні, 

Вони в політиці – творці погоди!

Слова, як люди, ситі є й голодні!

Ну як в незлагоді дійти нам згоди?!

Тож, хай зими буття навіки згине, –

Слова в природі знайдуть всім пораду!

Хай демократія над Світом лине, 

А справедливість – у Верховній Раді!

01.02.2007




ПЛОЩА ПОРОЗУМННЯ


Зійшло порозуміння й сіло Сонцем

На площу поруч з прохідною Брянки –

Відродження її тепер не сон це, 

Не благодійний робітничий пряник, 

А поклик заводчан своїм минулим, 

Щоб пам`ять про колишнє шанували, 

Хоч в їх дідів від праці й спини гнулись, –

Але тоді ще Площу заснували!

… З Метро людська тече під нею річка, 

Всі розуміють де той берег Волі, 

Що в`ється, ніби з помаранчу стрічка, 

І шле порозуміння кожній Долі!

03.02.2007



МАГМА ПІАРУ


Як магма вулкану, так магма піару

В житті політичні утворює зсуви :

То уряд згорає від згубного жару, 

То вето, – до поки парламент з`ясує!

Розплавлена лава соборного діла

Брехнею повзе в корупційній уяві

Й торкає вогнем демократію тіла, 

Воно ж – помаранчевим болем сіяє, 

Бо прийде той час – нахолонеться магма, 

Розвіються прахом піарні устої

Й не буде ніде справедливіше мами, 

Аніж України, мов ненка, святої!

03.02.2007


ПРОГНОЗ


Прогнозують своє депутати –

Хто отримає з них перемогу, 

Щоб хаос політичний здолати, 

Щоб надати в біді допомогу…

Урядовці бюджет пропонують –

Голосує за нього парламент, 

Президент – накладає лиш вето, 

Суперечки між ними існують, 

Бо гарант процедур – є регламент, 

Що прикрився з бедламу наметом…

…Політологи гіпотезують –

Визначають в політиці клімат:

А чи політреформу скасують, 

Чи наступить в політиці клімакс?!

04.02.2007



ПОБУТОВЕ ПРОТИРІЧЧЯ


Хто живе по поняттям, а хто по закону, 

Хто машини міняє, а хто – лиш трамваї, 

Хто не знається з пляжем до самого скону, 

Хто ж пісок полюбляє лише на Гаваях!

Як всім порівну промені Сонця ділити, 

Як ту Зірку, що в небі у жменю дістати?!

Тож, які ще закони в суспільстві створити –

Та й чи ж зможе безчинне дозволеним стати?!

…Конституцію вірну лиш треба прийняти –

І тоді, без проблем, компромісні сигнали

Протиріччя буттєві змогли б подолати, 

І в суспільстві бомжа з олігархом з’єднали б!

04.02.2007




ЙОГО ДУША


Він молодий ще, як і сам Майдан, 

Вбирає в себе помаранчу силу, 

Яка на хвилях мудрості гойда, 

Як в тій колисці, Україну милу!

Його душа – Майданова Душа

Всотала весь народний біль і Волю

Й набатом в наступ гідно вируша

Супроти тих, хто нищить гнітом Долю!

Він молодий ще, як і сам Майдан

І вдвох разом мужніють у Наметах, 

Бо не вагаючись себе віддав

На плаху зла в диктаторських тенетах!

16.02.2007



ДОБРО І ЗЛО

Не раз перекликалась з журавлями осінь, 

Не раз Земля навколо Сонця облетіла, 

Але ще з тих часів душа постійно просить

Чогось іще, щоб ним задовольнити тіло!

З тих пір як ум гуляє в лабіринтах мозку

І володіє в них енергією духу, 

В якій часу свіча горить не та, що з воску, 

Вона зі зла й добра і дразнить нерви слуху, 

З яких душа і тіло вдвох снують орбіту, 

З яких і розум прагне підвестися в простір –

Тому добро і зло живуть в обіймах Світу

І прохано й не прохано приходять в гості!

… Не раз Земля навколо Сонця облетіла, 

Не раз перекликалась з журавлями осінь…

Споконвіків добра не вистача для тіла –

Його весь час душа у компромісів просить!

11.03.2007



Василенко Надії Петрівні

ЗІРКА

Я хочу тебе уявити, як Зірку, 

Яка на Землі як у небі сіяє, 

Зробити своїм почуттям перевірку, 

Яке від проміння твого, мов буяє, 

Тебе розглядати, мов квітку, я хочу

І ніжно обняти голівку янтарну, 

Дивитись в прозорі, мов росяні очі, 

Вдихати завжди аромат твій нектарний…

А то уявляю у Раді Верховній, 

Мов Квіткою Влади, закони приймаєш, 

Сіяєш у ній помаранчем духовним

І, ніби як Зірка, у небі сіяєш!

10.04.2007

ПІАР ГАНЬБИ

Омитий Сонячним дощем

Листочок з бруньки визирає, 

Іще не з’їдений хрущем –

Земля йому здавалась раєм, 

Він солов`їну слухав мову, 

А ти його чомусь зірвала!?

Якусь виконуючи змову

Після ганебного провалу…

…Там у парламенті, – мов з бруньки, 

Слова твої – піару листя

В ефір летить правдиво й лунко, 

Але чомусь, на когось злися…

Чим винен лист перед тобою?

Ти ж в Світі – милосердя точка!

... Так все піариться ганьбою, 

А ми для влади... – лиш листочки!

19.03.2007


ВАМПІРИ

Олігархічні виродки епохи, 

Ви божевільно ласі на валюту, 

Народ грабуєте вже не потрохи, –

А все пхнете в клейноди, в банки, ... – круто!

З вас кожен мріє Світ собі скорити, 

У вас душа вампірна ще й убога, 

Сверблячий ваш укус – від ока скритий, 

Для вас нема ні чорта, навіть Бога!

Хоч ви, як ті клопи, від крові й ситі –

Їда на вас клеймо прокляття віша, 

Хоч ви багаті – ви несамовиті, 

Душа ж у вас – душі клопа бідніша!

14.04.2007



МЛИН ВІКІВ


В млина віків невтомні крила –

Від Сонця йде їм помаранчу сила

І вітер революції в них дмуха, 

Щоб жорна демократії крутились –

Ганьбу перетирали в щедрість духа, 

Щоб бідні від багатих не гнітились, 

Щоб олігарх з бомжем були в братанні, 

Щоб люди не були в бутті брутальні!

В млина віків свободу люблять крила, 

Яка для них на простір зір відкрила, 

Щоб вітер демократії в них дихав

Без політичного в суспільстві лиха, 

Щоб волі грім пробив з небесних гонів, 

Про славу України, що в законі!

…Хай жорна труть авторитарні гори, –

Хай борошно піару йде на користь!

24.03.2007


ОПОРНА ТОЧКА


Людина згідно інформації лиш діє:

Коли ж вона правдива – робить позитивне, 

Як що ж вона з брехні – бідою володіє

І чинить у суспільстві дійство негативне, 

То ж як узнати нам де правда в Світі ходить

І як її відносно пліток відрізнити, 

І хто носій брехні і нею верховодить, 

Як розпізнати зло, щоб правду не гнітити?!

Та нам Весна приносить гарні вісті –

О цій порі встигає людство вже прозріти, 

Бо є у нас опорна точка в Світі –

Це розум – він лише спроможний правду взріти!

15.04.2007

АТОМНІ КРИЛА


Атомні крила в космічному небі

В Світ благодійні несуть компроміси, 

Тільки чомусь невдоволений лебідь

Подрузі лячно голівоньку звісив…

Дощ радіації повнить озера, –

Пір`я пташине із крил опадає, 

Лиш парадоксів розгублених ера

Смутком незгоди на землю сідає…

Стронцієм зборканий плаває лебідь, 

Хоче у хмари позичити крила

Й ними лебідці навіяти легіт, 

Очі щоб швидше на Світ цей відкрила, 

Глянула б як олігархів підносять

Атомні крила в космічному часі, 

Як на руках благодійності носять

Владу й парламент – вони дозволяють цей засіб…

Лебеді-люди, – для нас Україна!

Досить витати в піару руїнах!

Діяти треба – бо ми її діти!

Атомні крила в космічному небі

В Світ благодійні несуть компроміси…

…Буде сприяти у цьому й сам лебідь

Й голову ніжно на подругу звісить!

25.03.2007










Ви чуєте, іуди,

Ви всі, що Каїна горить на вас пчать?

Отчизни іншої немає і не буде,

Ми кров`ю матері не вмієм торгувать!

М.Рильський


Невістці Олені Василівні

Та сину Олександру Андрійовичу

ВЕЛИКДЕНЬ


У цей Великий День – воскрес Ісус, 

Іудам вбити віру не вдалося!

В цей День пройшов від Бога землетрус…

… І так з тих пір від нього повелося:

Весною йде очищення від зради –

Природна сила завжди переможе!

І овесняниться Верховна Рада –

Їй оновитись День цей допоможе

І Каїн більш не посягне на брата, 

Щоб мати лиш приватну Україну, 

Бо вже на кримінал чекають грати, 

На справедливість – мова солов`їна!

У цей Великий День – воскрес Ісус, –

Іудам вбити правду не вдається!

Майданом йде духовний серцетрус, –

Бо так з тих пір від Бога лиш ведеться!

08.04.2007








Кушніру Руслану Анатолійовичу

ПОКЛИК РОЗПЛАТИ


Зорить Весна! Хрещатик, мов квітує!

В Дніпро спливає політична крига, 

Майдан вечірній місту, мов звітує, 

Що компроміс – це лиш надій відлига, 

Що владолюбці – хибні вади мають, 

Що доларів напасть – нардепів зрада, 

Що вже розпущена Верховна Рада…

Але, як поклик, демократів мова –

Бо вже прийшов бандитам Час розплати –

Народу він надав Свободу Слова –

Бо слово – діє краще ніж гармати!

29.04.2007



ЗМІНИ


Змінився клімат на Землі – змінились люди!

І їх потреби інформація змінила

Разом із ставленням щодо подій повсюди, 

Які озвучені з політикум-горнила, 

Де розум інтелекту визначивсь народом, 

Якому лиш підвладні всякі зміни нині, 

Бо розум цей з нової України родом!

І має дух Святої неньки-господині!

Який змінив майданний клімат – владний розум, 

Бо сам прогрес духовний є причетний змінам, 

Де розум сам собі несе прогрес-загрозу, 

Щоб знов їй відкриттям знайти прогрес-відміну!

03.05.2007




МАЙДАННИЙ ШЛЯХ ДЕМОКРАТІЇ


Мов василькове небо, розгорнувся степ, 

Гойдає вітер колос у колисці поля, 

Мов на Майдан зійшовся сонях і росте, 

Всотавши пелюстками сонцедайний колір…

В цій гамі фарб формує імідж свій душа, 

Що лине в Київ помаранчевим солдатом

І в політичну даль з Майдану вируша

На справедливий суд над кожним депутатом, 

На захист демократії – свободи й волі, 

Щоб там лягти на амбразур словесних дріт

За Україну, що придбала Славу в полі, 

За Поле й Степ, за український славний Рід!

04.05.2007





ДЕНЬ СОБОРНОСТІ


Неподільної землі, Країно, 

Ти змужніла в етносу руїнах

Й від Кубані до Саяну-річки, 

Від Карпат аж по Донецьке небо, 

Від Полісся і по Чорне море

Знов у колі з помаранчу стрічки

Ти злилась в Соборності потребу –

Іманентно світлу і прозору, 

Щоб звучав імператив моральний

У віках, – мов пам’ять жертв астральних!

22.01.2008




БУРЕВІСНИКИ ДОЛІ


Знамена гойдають протести –

Майдан майорить стоцвітами, 

Склада для політиків тести, 

Каштани чекають на квіти, 

Хрещатик озброює гасла, 

Щоб в світи вони не погасли…

А вітер гойдає знамена, 

Вони, – буревісники Долі, –

Гуртують неспокій у венах, 

Бажають свободи та волі!

04.04.2007

РОДОВІД ПОМАРАНЧУ

Поема-фантазія


1

В сповитій уяві пелюстками мозку

Джерелить про нас родовід наш первинний, 

Із нього, неначе зі свічки, що з воску, 

Стікають дізнанням словесні перлини

І кажуть нам : «Ваш родовід – Анунаки»...

Їх Бог клонував, нас - вони клонували -

Це перші між нами є спільні ознаки, 

З тих пір, як вони на Землі побували, 

Потреба була в них, щоб нас клонувати

В пробірці із глини і плоті своєї:

Найперша була у нас Єва – се мати, 

Рід – «Древо Едемського саду» – від Єви!

ІІ

Так множився люд і пророчились царства...

Історії: «Барса», «Ведмедя» і «Лева»

Й «Четвертого звіра» – рогатого дуже!

При трьох із цих звірів був розвиток братства –

І правив лиш цар з родовідного «Древа»

Цей цар - Македонський, – він був не байдужим…

Й коли в небуття він пішов – на чотири

Частини розпалося царство останнє…

Чому ж це воно розкололося в мирі, 

Й не стали ріднішими люди в єднанні?!

ІІІ

Відокремились Фракія й Сирія – владні, 

Македонія славна і вільний Єгипет...

Чи сприймались на вухо спотворені дані, 

Чи владикам прозрівші були непідвладні?!

... Їх часопис на істину пудрою сипле, 

Марафетить їх шлях і сліди замітає, 

Що ведуть до небес – до прародичів наших, 

Що уміли на троні суспільство з’єднати!

Імовірність повторення ладу зростає, 

Повертає той лад помаранчевий важіль, 

Що з Майдану вже встиг на весь світ пролунати!

Бо з’єднав родовід нас, що з трону пульсує, 

Із початками істин, що йдуть із галактик –

Так! Прийшов час повтору! І думка з’ясує, 

Чим є вартий в цей час помаранчевий клаптик?!

Помаранчевий колір – це Сонях і Сонце –

Це проміння мрійливих ідей тих прибульців, 

Що нагадують трішечки зовні японців, 

А душею і розумом мають на думці

Найсвітліші ідеї та мрії для людства, 

Що сьогодні будує піарні орбіти

І політики бруд ллє в небесну синь люстри –

Гріховершить – і дума, що Бог не помітить, 

Як не стануть з орбіти і зорі світити!

...У суспільстві чому домінує облуда

Й не спрацьовують Божого духу закони?

Де ж поділись правдивого слова молитви, –

Є, мов чинний Закон, кримінал та полуда?!

Як це, – розум впада в корупційні окови?!

Чи, мо’, мозок вже в іншому просторі й часі

Розвивається в інших законах моралі?

І п’ємо ми нектар розуміння із чаші

За земними потребами в іншій спіралі!

І те, що раніше сприймалось на віру, –

Сьогодні засвоюємо лиш за гроші!

То були Анунаки з планети Нібіру, 

А тепер їх нащадки у справах ворожі

І дійшли до конфліктних вершин міжнародних, 

Де вулкан за вулканом із магмою гніву, 

Від якого уже потерпає й природа, 

Й позбувається нот солов’їного співу!

Все змінилося: й влада не та, як при троні, 

Що давав всім можливість придбати на світі

Те святе, що було у біблейській короні

Й одобрялося світом на життєвому звіті, –

Так – жили Анунаки з Нібіру-планети, 

Так – було в Вавілонській імперії „ Лева ”, 

А тепер весь народ – в політичних тенетах!

Що англійська скаже про це королева?!

Мо’, видніша із Лондону Доля народу, 

Що зневірений в сенсі оновлення світу? –

Хоч ми дбаємо вільному слову свободу, 

А на ділі немає свободи – лиш мітинг.

У

На ділі немає свободи – лиш мітинг

Втішає людину у мрійнім екстазі...

Роз’ятрені люди – чутливі, мов квіти, 

Вовтузились доти в словесній проказі, 

Аж доки не стали хворіти ганьбою, 

Й не взяв їх Майдан Незалежності в руки, 

І дух помаранчевий вийшов до бою –

Священної Долі злякалися круки, 

Що в чорному пір’ї – корупція влади, 

Злякалися слів трудоголіків грішних, 

Бо в слові розплавленім – колір металу –

Святий помаранчевий дух із лампади:

З Донбасу – слова шахтарів неуспішних, 

З Дніпра – металургів, що впали в опалу!

Із Києва, Харкова, Львова, Одеси, 

З Херсона... і юність і старість волає:

«Так!.. нас багато, нас не подолати!»

...І слова історичні проціджує преса, 

І київський брук, ніби шпальти, долає:

«Так!.. нас багато, нас не подолати!»

А радіо «Ера FM» все поволі

Дає у ефірний мартен, в переплавку, -

Де плавиться все в помаранчевий колір.

Який для старого режиму – відставка, 

Для влади ж нової – це з квітами ваза! –

Як символ, здобутий в словесному герці!

І щоб відступилась словесна проказа, 

І кров оновить в політичному серці, 

Яке б на Майдані не впало ні разу, 

Тримаючи слово у себе на денці, 

Щоб потім живим вдрукувати у фразу, 

Яка б нагадала про створення світу...

Коли за часів Вавілонського царства

Під символом звіра, що Левом, здається, 

Гуляв по землі справедливості вітер…

Та час напоїв Вавілонське все царство

Блудливим вином і господства фортеця

Упала кістками крилатого звіра, 

Який ще й сьогодні в Берлінськім музеї

Є свідком того, що повстала зневіра

Заради свободи і правди ідеї!

Щоб серце свободи під факелом віри

У ритмі бажання нащадків звучало, 

Щоб спити життя солов’їної ліри, 

Щоб наш родовід оновити началом.

V1

Щоб наш родовід оновити началом, 

Мо’, треба людину нову клонувати, 

Яка щоб основи життя визначала

Й парламенту вміла поради давати, 

Чи краще зробити цей акт в перспективі?!

А нині сучасним умом визначатись

Й взамін негативів творить позитиви, 

І всім толерантності в справах навчатись!

Щоб образ уяви нащадків не мучив

За наші гріхи у нестриманих діях, 

Щоб ми не паплюжили мову співучу, 

І щоб в демократії – пані, – на віях

Від радощів, стверджених волею даних, 

Струною натхнення бриніла сльозинка, 

В якій революція йшла на Майдані –

В ній все так помітно, немов на екрані, 

І їй не страшна завірюхи сніжинка, 

Яка перейшла помаранчеві грані

І хоче Майдан у заметах сховати.

То марно Зимі в цих зусиллях радіти, 

Бо кожному з нас демократія – мати, 

Ми ж в неї – її помаранчеві діти!

VI1

Бо кожному з нас демократія – мати, 

Ми ж в неї – її помаранчеві діти!

Таких, як і ми, мо’, хотілося б мати

Й прибульцям з найдовшої в світі орбіти, 

Що має таку лиш планета Нібіру –

Земля Анунаків, – прародичів наших, 

Цінуючих так Помаранчеву ліру, 

Її чародійність етичну пізнавши, 

Яка, мов тяжіння, об’єднує сили

Духовні, душевні, потрібні, як кисень, 

Набуті в поділі, як мати носила, 

Нещадно духовну руйнуючи плісень!

VII1

Духовну руйнуючи плісень агресій, 

Яка в Вавілоні з’явилась на троні

Й пішла по державі, ламаючи волю, 

Здіймаючи шторм в демократії плесі:

То душу зачепить, то вибілить скроні, 

Змиваючи світом приречену Долю

«Четвертого звіра» – з десятком аж рогів –

Держав! Цей звір – Рим! Найміцніша держава!

А в кожному розі – князівство германське –

Стопталися Риму державні пороги, 

Що право на вищому курсі держали, 

В якому було щось чарівно-шаманське!

Але надломилася Доля людини –

Спіткнулась свята демократія волі

І в кривавої ери порвало судини, 

І світ став шукати щасливішої Долі!

І став світ шукати вродливої Долі, 

Яка закодована в генах прибульців, 

Які клонували нас в лоні, по волі, 

Щоб кращий світогляд лишався на думці, 

Щоб в небі умів помаранчеві хмари

Зустрілись і грім революції вдарив

Й від блискавки волі осліпли примари!

Щоб вибрали вектор – суспільства радари, 

Які прислухаються Божого Суду

В якім відбуваються нині процеси

Що йдуть не на користь політики блуду, 

А йдуть лиш на користь людських інтересів, –

Святинь демократії Божого слова, 

Що з вуст помаранчево-схожих лунає

На всіх політичних майданах у світі, 

Де рідною стала для кожного мова, 

І кожен від кожного мову вітає, 

Яка розцвітає, як квітка між квітів!

X

Хай кожен від кожного мову вітає, 

Яка розцвітає, як квітка між квітів!

І йде аж від предків, немов естафета, 

І, мов демократія, словом злітає

На крилах суспільства в розколотім світі, 

Де влада ввійшла в корупційні тенета.

І з нею Закон – в кримінальних обіймах, 

Де ціни ростуть, як гриби у теплиці, 

Зарплата, в розстрочку немов, видається!

Завжди депутати в парламентських бійках.

Буває, що сплять – демократія сниться, 

Або депутат з депутатом поб’ється!

На службі народу – готові й померти!

От тільки чомусь політичний сценарій

Таких не спаса від трагічної смерті, 

Спаса недоторканість тільки – від нарів!

Х1

У сповитій уяві пелюшками сну, 

Мов прибульці, до нас приземлилися знов, 

Щоб збагнути між нами взаємність міцну, -

Бо пульсує однакова кров!

І, здається, що з серця Майдану йде ритм:

«Нас багато – нас не подолати!» – луна.

В помаранчевім колі рясний колорит, 

В піднебессі – стрічки, як дорога одна, –

Демократії шлях, що у вирі подій.

Коаліція – «Сила народу» іде

Й визначаються в цій повсякчасній ході

Тимошенко і Ющенко. «Так!», що веде

На Майдан Незалежності вільні уми

України! І, здається, що кров закипає в мороз, 

Що хліби наливаються серед зими

І не чути ніде політичних погроз!

16 - 25.09.2005

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.09.2014 Поезії / Вірш
МАЙДАН (частина перша)
03.09.2014 Поезії / Вірш
НА ФЛЕЙТІ СЛЬОЗИ (частина перша)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Котрась із вас / Вірш
Чиєїсь схопитись руки
05.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Не б’ється Серце
05.12.2016 © Віталій Перетятько / Гумореска
Останнє соцопитування
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Драматичний вірш
Дев`яносто
05.12.2016 © Світлана Холодна / Ліричний вірш
Татку, таточку, татусю...
Вірш Про Майдан
08.09.2014 © Кучеренко Олександр Васильович
МОДЕРНІЗОВАНИЙ ВОЛОДЯ
03.09.2014
МАЙДАН (частина друга)
31.08.2014 © Кучеренко Олександр Васильович
Дівчинка на розпутті
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 109  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш, Говерла, справедливість, Майдан, політична, протиріччя, зміни
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
03.05.2011 © Наталі
14.09.2011 © Ілля Герасюта
08.02.2012 © Серж
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
10.03.2014 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди