Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.09.2014 10:57Вірш
Для дорослих  Про село  Про життя  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

НА ФЛЕЙТІ СЛЬОЗИ

частина перша
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.09.2014 / 25126

НА ФЛЕЙТІ СЛЬОЗИ

Несподівано – майже проїздом село я відвідав, –

Охопила нестримана радість — й тече із очей…

Та в натоптану люльку мою самосадом від діда

Заповзає розлука й, катуючи, димом тече…

Мов на флейті сльози, вітерець розставання вже грає, 

Ще веселі обличчя таврує скорботи печать.

І здається, мене почуття блискавицями крає, 

Й виповзає із люльки, як дим, дідусева печаль…

14.04. 2008

НА ЗЕЛЕНІМ ПОСТУ

Верба закосичена лозою росла, 

Сочилася в кронах хлорофілова Доля…

Та корінь із часом, знепритомнів, ослаб —

І стала марніти посередині поля…

Від сонця сховатись не приходить пастух, 

І ґедзь не з’являється у висохлій кроні, 

Бо, стоячи, вмерла на зеленім посту…

Рослина без соку — як людина без крові!

2003


СМЕРТЬ БЕЗСМЕРТЯ

Первинне життя, чи то смерть є первинна –

Родитись, щоб жити, чи жити, щоб вмерти?!

Людина у смерті безсмертя лиш винна, 

Якщо при житті не створила безсмертя!

Й коли ти життя вже поставив на карти, 

Принаймні, гадаю, повинен хоч знати:

Якщо ти з достоїнством вмерти не вартий –

Не треба було б і життя починати!

Первинне життя, чи то смерть є первинна –

Родитись, щоб жити, чи жити, щоб вмерти?!

Людина у смерті безсмертя лиш винна, 

Якщо при житті не створила безсмертя!

31.03.2009


Світлій пам’яті моєї матусі Феодосії Іллівні

СПАСИБІ, МАТУСЯ!


Ходив по Землі – як в міжзоряній ніші, 

Де доля селянська дитинство щадила…

Спасибі, матуся, тобі найріднішій, 

Що в долі селянській мене народила!

Я в місті крокую – воно найгарніше, 

Де площа стріча феєрверками дива…

Тут праця натхненна і друзі вірніші, 

Тут люба дружина і наша родина…

Іду по Землі – як в міжзоряній ніші, 

Де доля моя в сталеварах ходила…

Спасибі, матуся, – скажу я вірніше:

Вже тільки за те, що мене народила!

27.04.2009





Світлій пам’яті мого тата Антона Опанасовича

ТОДІ


Давно вже батько хліб не крає, 

Лежать оладки лиш з макухи, 

А ще в зими не видно й краю, 

Та й на посів пшениці з кухоль...

Є на столі ховрах печений, –

Лежить, немов кабась, жирнючий...

... Жилось тоді й не так плачевно, 

Як нині на паях пріснючих!

2009





Світлій пам’яті моєї нені Феодосії Іллівні

СЛЬОЗИНКА


Заплющую очі і бачу: матуся

Несе на коромислі відра з водою;

Назустріч до неї – біжучого гуся;

Поставила відра; …вже й первістку доє;

У кухоль мені молока наливає;

Горить каганець на столі для вечері;

А після вечері молитву читаєм;

Потух каганець; зачинилися двері…

Розплющую очі – уява зникає, 

На зміну прийшла сліпота неозора…

Лиш пам`ять в тривозі минуле шукає

І чахне сльозинка сумна і прозора…

13.04.2009


Світлій пам’яті мого батька

Антона Опанасовича


ЧОРНЕ ЗНАМЕНО


Я бачив тебе у лікарні востаннє, 

Лиш руку в надії ще стрітись потиснув, 

Хотілось обняти тебе на прощання –

Не вірив, що меч розставання повиснув…

Я в усмішці бачив твоє сподівання, 

Що ти у обіймах побачиш ще сина…

Ти й досі для мене живий без вагання, 

Що ми не зустрілись – не наша провина.

Думки про минуле, як вершники скачуть, 

Над батьком смерть чорне колише знамено…

…В уяві моїй я живого лиш бачу –

Ти мертвим не будеш ніколи для мене!

01.04.2009


Світлій пам’яті моєї неньки Феодосії Іллівни

БІЛЬ МАМИ

Пригадую, мамо, тебе молодою:

Рядки кукурудзи полола в колгоспі, 

Які до колін заросли лободою;

Як бігла додому обідати поспіх

Боліла голівка від праці важкої;

Ти трохи полежиш і знову на поле –

Долати гектари прополки такої

На праці тривкій, не розставшись із болем.

Боліло й мені, як на тебе дивився.

Твій біль виглядав із морщин на обличчі

І відчай у тебе в очах поселився, 

І Бога собі для одужання кличеш.

Боліло й мені, та була ти ще з нами…

…Тебе молодою пригадую, мамо!

Приходиш в уяві і мрійними снами –

Мені і сьогодні болить ще так само!

13.03.2009


Світлій пам’яті моєї мами Феодосії Іллівни

МАМО!

Спасибі тобі життєдайнице, Мамо!

За світ, що, мов промінь краси, йде чуттями…

Все те, що дала ти мені – не замало!

І все це в бутті я доводжу до тями.

У пісні твоїй, мов сповитий в пелюшці –

Шукаю життя босоногого соску, 

В словах, що порадила – трави цілющі, 

В напученні – мудрість шляхетного соку!

Спасибі тобі за пісні, за поради, 

За боже благання в герці життєвім, 

За біль і тривогу, за сум і за радість, 

За те, що ти й досі впливаєш суттєво!

27.02.2009


Світлій пам’яті мого батька

Антона Опанасовича

ЗИМА

Природа засніжила майже під стріху…

Дорослим – на горе, а дітям – на втіху!

Знімаються двері засмученим татом, 

Гукає хазяїн сусідньої хати, 

Злетілись, неначе на поміч, ворони, 

Мов каркають чорними плямами крони…

Вилазить татусь на замет по драбині, 

Я всівся з лопатою в нього на спині…

У будці під снігом собака завила –

Про те, що жива ще вона заявила!

Розчистили сніг на подвір’ї до клуні, 

Гора, що над яром, мене, мов чаклує!

Ще Сонце не встигло у сяйво одітись, 

А з неї на санках спускаються діти!

Долати стихію не легко дається…

Та я вже веселий і тато сміється!

Того мо’, і кажуть: « Як би не нещастя, 

Тоді не було б у людини і щастя»!

17. 04.2009

Світлій пам’яті мого тата Антона Опанасовича

СОНЕТ ПРО ТАТА

Вже час пофарбував папір у жовтий колір, 

А я все перечитую листа від тата…

Цей ніжний почерк ніби став мені рукою, 

Яка бере й веде в дитячий світ погратись…

Цей спогад — біль, неначе жаром душу палить, 

Бо стала вже й чужа, хоч рідна, наша хата…

…Коли читаю вголос завчене напам’ять, —

То лист звучить, немов живий сонет про тата!

12. 03.2003




Світлій пам’яті моєї нені Феодосії Іллівні

ПОЛИН


В засніженім полі, мов лісом, полин стоїть, 

Його наламаю у в’язку — й до хати…

Він буде, як порох, в холодній плиті горіть —

Зварити вечерю надумала мати…

А я все ламаю, аж доки на сніг впаде

Весь залишок світла і темряви морок…

Отак і кінчався зимових канікул день —

Полинне життя прогоряло, мов порох!

2003







Світлій пам’яті моєї нені Феодосії Іллівни


СОН

Я бачу село уві сні:

Воно, як колись, — у тополях!

Дорога із них вибігала, 

Край нього звучали пісні —

Так юність верталася з поля…

І лунко, здіймаючи галас, 

Із греблі пірнала в ставок…

І, змивши напругу буденну, 

Ішла в сіновали спочинку…

А мати — у хаті в совок

Змітає пиляку щоденну

І каже: «Приїхав би, синку»!

12.11.2003



Світлій пам’яті мого тата Антона Опанасович

ВІВЦІ

Коли виростав, як підпасок, 

Знав мову тваринного кличу…

І зараз, мов з руна я пасмо

На прядці уяви посмичу

І скручую в стрічку минуле…

І бачу: обідають тато, 

І вівці жують у загоні…

А потім — вже тато заснули, 

Бо треба в жару й подрімати

В тіснім курені, на ослоні…

Було це давно, а неначе

Насправді ще й нині буває, —

В уяві моїй, мов стозрячій, 

Немов наяву оживає!

14.01.2003

Світлій пам’яті тата Антона

Опанасовича

ТУГА ЛУНИ

З-під стріхи, неначе з під брів’я, 

Дивилася очима вікон хата, 

Як німець цілився у батька

І дулом ссав мої дитячі сльози –

Шукав він збрую для упряжки…

Та батько й не гадав віддати, 

Лиш я розбовкався від скрути

(Бо німець рахував до трьох), і скрикнув:

– Ой тату, шлейки на горищі…

Фріц всунув револьвера в зів халяви…

У батька – чуб позеленів, 

У мене – лемешем застряла в серці зрада…

…Луна тужила над ріллею –

То батько запрягав корову!

2002

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.09.2014 Поезії / Вірш
МАЙДАН (частина друга)
03.09.2014 Поезії / Поема
КРЕМНІЯНКА (частина друга)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Верлібр
Без Тебе не Живу
06.12.2016 © Савчук Віталій Володимирович / Пісня
"Если друг оказался вдруг"
06.12.2016 © Костенюк / Вірш
Уроки музики
06.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Зім`ятий нарис
06.12.2016 © Ем Скитаній / Вірш
У снігопаді...
Вірш Про життя
03.09.2014 © ЛЮЛЬКА НІНА
Про себе
03.09.2014
НА ФЛЕЙТІ СЛЬОЗИ (частина перша)
03.09.2014
МАЙДАН (частина перша)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 49  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш, безсмертя, сльозинка, чорне знамено, мамо, полин, туга луни
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +2
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +46
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
ВИБІР ЧИТАЧІВ
14.09.2011 © Ілля Герасюта
03.02.2014 © Віктор Насипаний
03.05.2011 © Наталі
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
11.02.2012 © Серж
25.04.2009 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди