Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.09.2014 16:46Вірш
Для дорослих  Про життя  Про Бога  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

БОГОВЕ ОКО

частина перша
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.09.2014 / 25136

БОГОВЕ ОКО

Бачить Бог, як кажуть люди, 

Та сказати нам не може, 

Що в житті із кожним буде, 

Де шукати царство Боже?

Де його шукати Правди, 

Як життя прожити краще, 

Де знайти шляхи поради, 

В світі жити просто нащо?

... Бог все бачить (Він же з нами!)

Та сказати нам не може, 

Щоб жили собі та знали:

Над усе є Слово Боже!

2000

ЛЕТ БОЖЕСТВА

О, крилате святе божество, 

Ти з картини, немов із небес, 

Розглядаєш життя торжество, 

Виглядаєш — зустріти себе

У росистій сльозині трави, 

Що на пір’ї часу мерехтить, 

Щоб побачити сяйво живих, 

І летіти в прийдешні світи!

2007

БЕЗПЕКА ГРАВІТАЦІЇ


На вісь Землі гальмом із гравітації

Повісилось земне тяжіння…

Як вийти їй з такої ситуації, 

Де взяти їй на це терпіння?!

Але ж їй рухатись лиш так орбітою, 

Як в Космосі сам Бог накреслив!

Так, щоб кометами не бути збитою, 

Щоб Долю світ не перекреслив!

26.02.2005


ОЗНАКИ МЕДИЦИНИ


Змія божеством інформує з легенди, 

Мов звітно, сичить про минулі години…

Вона завітала на дослідні стенди, 

Щоб ліки з отрути знайти для людини, 

Щоб втілити в генах основи науки

І потім її клонувати в Дворіччі, *

Як робота сили, на каторжні муки —

Руду золоту добувати навічно!

З тих пір на емблемах ознак медицини

Змія обвиває із золота чашу, 

Яка ще з часів допотопної днини

Налита отрутою нашого часу!

15.02.2003

*Дворіччя – старинна назва міста між річками Тигр та Євфрат в Іраку.



ЕПОСІВ ДИВНІ СЮЖЕТИ


Шумери* звелись анунаками**—

Як цивілізації витвір…

Стоять піраміди ознаками —

Як іншого простору вимір…

Так часом космічної норії, 

Безцінні словесні бюджети

Гортають в архівах історії

Всіх епосів дивні сюжети!

13.03.2005

* Шумери – цивілізація, яка невідомо куди зникла після того як Землю покинули анунаки.

** Анунаки – прибульці, які, за легендою, жили на Землі по 3600 років кожен.



ЖАГА ПІЗНАННЯ


Початок де?! Що йде у невідомість?

Чи де кінець, що йде з початку світу?!

І що то за суб’єкт — сама свідомість, 

Яка придумала життя орбіту?!

Тож як поняття слів простих збагнути, 

Що простір безкінечний весь є гнутий?!

…Щоб істині в уяві прозвучати, —

Жага пізнання — вірний шлях єдиний…

Так може статись — Всесвіт свій початок

Бере з щабля субстанції людини!

2007



СПІЛЬНЕ ТЯЖІННЯ


За Сонцем День біжить до Ночі, 

Не сам собі — по Божій волі, 

А Ніч його здогнати хоче —

З’єднатись з білим в чорнім колі, 

Щоб дати Сну свою опіку, 

Хай сни ві сні людину носять, 

Немов на крилах плину віку —

Так від народження далося!

Так День і Ніч за Сонцем в парі, 

Немов живі, і вдвох кружляють, 

Бо їх єднають різні чари, 

Які тяжіння спільне мають!

30.04.2003







БОГИ

В давнину допотопну прибульці в негоду

Клонували із глини і плоті своєї

(Нам так міфи пророчать походження роду)

На початку Адама, а потім — і Єву…

Будували міста, роздавали посади:

Анунакам-богам та напівбогів* сім’ям, 

Що ростили плоди в забороненім саді

Та рабів запрягали у ярем обійми, 

Щоб слухняно тримались біблейських канонів, 

Без яких неможливо було спілкуватись…

Та чи ж знайдеться Бог наукових законів, 

Щоб, як Бога, людину земну клонувати?!

28.02.2003


ГІПОТЕЗА

Кліматологи гіпотезують...

Чи з того, що Нібіру** втягнула

У полон гравітації Землю?

Чи від руху земної поверхні, 

З тектонічних причин невідомих, 

Розтає вже льодовик полярний

Й водоспад Ніагарський з’явився, 

Взявши око в талан чарівничий, 

Щоб красивість зашлюзила пам’ять, 

Що зринає з глибин манускриптів?…

…В шумовинні спливли за водою

І забулись бридкі катаклізми…

Так небесний діяч парадоксів

Замінив негатив позитивом!

2007

*Напівбогів сім’ям – анунаки женилися на клонованих ними жінках, такі сім’ї стали називатися сім’єю напівбогів

**Нібіру – планета у Сонячній системі, яка появляється через кожні 3600 років


НАКАЗ БОГА


Минули мільйони років відтоді, 

Як Бог анунаків прислав із Нібіру…

Землею в той час він один володів, 

А потім прибульцям віддав на довіру, 

Та ще повелів клонувати людину, 

Подібну до себе — із глини і плоті:

Спочатку Адама — одну половину, 

А потім — і Єву, в спокусі і хоті…

Так їх, анунаків, — прибульців з небес, 

Злетівших на Землю з планети Нібіру, 

Шумери обожнили в райдужний скрес, 

Що звівся від Бога й осяяв їх віру!

03.07.2003


ЗАПОВІТ ПРИБУЛЬЦІВ


Час, ніби як вода, в бутті

Засмоктує на дно життя

Цивілізації сліди …

В хаосі інформації, 

Під мулом клинописних слів, 

Я істину письма знайшов, —

Прародичів клич – заповіт!

Які в час космогонії

Причетні до наук були

І мали господарський хист —

Се анунаки : люд з Богів…

Бажання в них земне було —

Щоб ми почули їх з небес!

2007





ПУП ЗЕМЛІ


Єгиптяни в Нубійському храмі Аммона

Відшукали за формою камінь химерний.

Він був названий «Пупом Землі». Суть — в гормонах, 

Що причетні, як міф, до прибульців померлих, 

Що вели спілкування земне і небесне…

Єгиптяни були в розумінні завзяті.

Та не знали вони те, що знав їх оракул, —

Бо в його лиш вустах ним почуте воскресне!

Та не знав їх оракул в своєму занятті, 

Що мав камінь зв’язку вірогідну ознаку, 

Щоб прибульці могли і побачити, й чути…

Він вважав, що цей камінь — оракул від Бога, 

А не устрій, що дбав про космічні маршрути.

І здавалось йому «Пуп Землі» є пророком, 

Бо не знав, що прибульців космічна дорога —

Йшла крізь устрій, — що в камені мав телеоко!

24.04.2005


ІНТЕЛЕКТ ПРИБУЛЬЦІВ


Дев’яностотонні фігури Аку –

Їх звели на острові Пасхи прибульці!

Мо’, знайшли в гідравліці силу таку, 

Чи якусь енергію, звабливу думці?

Бо тривку вагу подолати змогли

І у кремній постать свою перевтілить!

Щоб сказати світу, чого досягли —

Інтелект у камінь загнати зуміли!

Щоб узріли люди прибульців з душі, 

Що, в уяві, з шелесту мрій оживають…

І, здається, з мозку їх душі-вужі

Тогоденням в душу мені заповзають!

17.03.2005


ЗАГАДКА ЧАСУ


Коли до сонячної системи

Наблизилась планета Нібіру, 

Зійшли з Небес на Землю прибульці…

В долині зілля — ярмарці злаків —

В їх тіло ввійшов дух допотопний:

Великі очі — залюбувались;

Маленькі роги — телеантени —

Збирали дані координатів…

І, приземлившись в теплій лагуні, 

Між двох річок — це місто Дворіччя, 

Передбачали град катаклізмів, 

Бо знали дії сили тяжіння.

Того й Завіт вмістили в клинопис, 

Щоб в світі й досі спали легенди…

О, свічко часу, — промінь спіральний, 

Чи ти розплавиш тайну загадок?!

2007



ЧЕРЕП ПРИБУЛЬЦЯ


Чи то в небесах зітнулись планети

Чи, може, земне тяжіння тріщало, 

Коли прилітали зайві прибульці

За жовтим металом з різних галактик?..

Є свідком війни відкопаний череп

Із попелу гондураського міста.

Він, мов з кришталю, майстерної праці, 

Та схожий, однак, на череп людини…

Це диво музейне збуджує думку:

Здається, що з нього лунає, 

Мов з вічності, поклик предків далеких!

2007


ЗАДУМАНЕ ОПРІСНЕННЯ


Фантазія правдивого минулого

Шаблює у реаліях сьогоднішніх

І шпорить у стременах час клинопису, 

Щоб предками задумане всідлалося…

І сниться зацвітаючий Едемів сад —

Оранжерея біогенетичності:

Зростає в мозку деревом пізнання

Солоність Зла. І чується, і бачиться, 

Як втішно допотопна хвиля дибиться, 

Мов кличе знов прибульців опріснити світ!

2007

МЕТА – ПРОЗРІТИ

В розмові Розуму і Праці

Яснішав день, зійшла туманна сутінь…

Коли б нехай побили пранці, 

Однак, вклонився б я Землі-красуні!

І в Бога знов прохав би спрагло

Прозріння, – щоб була мета ймовірна –

Судьбі молитися і прагнуть, 

Щоби життя зійшло зерном добірним!

2000


БАЖАННЯ


Я Богу дякую за працю, 

Бо в ній моя наснага – вічно жити, 

Я з Богом просинаюсь рано-вранці, .

І людям теж я хочу помолитись

За те, що творчості горіння

Разом із серцем б`ється в наших грудях, ..

За те, що мудрості прозріння

Сам Бог поклав у скроні людям!

2000


МОЯ ДОРОГА


Моя дорога – невідомість

Під ноги падає невтомні.

Вирішує чесно долю, 

Застерігає раптовість...

Дорога ця – океанність:

Хапливі припливи й відпливи...

Світу краси – моя данність, 

А ще й свята справедливість.

Тому і волаю: дорого!

Брамою стань вузькою!

Сягнеш хай і до Бога! –

Та й тоді я не заспокоюсь…

2000


БОГОВЕ СОТВОРІННЯ:


По Біблії: Землю і Небо – то створено Богом...

В день перший на світі вони, мов з’єдналися в ціле

І більш, крім води, не було в них нічого й нікого, 

Й лиш поруч з орбітою блимало чорне та біле.

І він відокремив його — День і Ніч ухваливши.

Й велів слідкувати — Ярило і Місяць створивши, 

Щоб вчені цей епос підтримали лиш парадоксом, 

Шумеркосмогонії, взявши ази за основу.

Крізь міф про небесну війну їм побачилось оком:

Зітнулись планети — й Земля утворилася знову.

І стала в день перший вона до зірок діставати —

На новій орбіті космічних шляхів набувати!

14.04.2005






2

По Біблії: другого дня – астероїди в моді –

Або звід небесний, яким розділялися води

Між небом і твердю земною по Боговій згоді, 

Щоб вчені колись не дійшли в нісенітниці згоди.

І стала в день другий вода в океани зливатись, 

А в небі волога у води дощеві збиратись

Поміж астероїдів — мітки межі небезпеки —

Кружляла Земля, мов у кованім Богом браслеті, 

Узявши у Сонця й зірок променевої спеки, 

Дощам і туманам, віддавшись в шаленому леті…

Так в битві Земля на фундамент Галактики стала

І титул планети нової з орбіти дістала!

15.04.2005




3

По Біблії: третього дня Бог Землі дав рослинність, 

Як базу кормів, побратимам хребетної долі, 

У флору уклавши часу хлорофілову плинність, 

Щоб кожного вік рахувати в космічному полі, 

Щоб холод туману в траві обертався сльозою, 

Щоб, звабивши око, трава умивалась росою, 

Щоб біологічний годинник живому надати, 

Зв’язавши взаємодієвістю Місяця й Сонця…

Світ вчених погодився й ствердив докембрійську дату, 

Заглянувши квапно в прийдешньої ери віконце, —

Про створення інформаційного циклу пізнання

І схвалення біологічного ритму дізнання!

16.04.2005






4

По Біблії: в день аж четвертий Бог водами ятрив

Й про геологічні епохи почав турбуватись…

Спочатку Бог вклав палеозою мелодію в зябри, 

Тоді став для риб та амфібій мовчання кувати…

Пов’язані з обертом осі Земної хребетні

Для згоди із вченням несли наукову конкретність.

Земля брунькувалась, щоб вчені розквітли ідейно, 

Єднаючи в ціле живе й неживе, як єдине, 

Щоб тиснуть уми в лабіринтах пізнання щоденно, 

Шукаючи відповідь, котра із космосу лине!..

Як приклад — навіщо є зяберні дуги у риби?!

Питання це досі для вчених — підводна лиш глиба.

17.04.2005




5

По Біблії: п’ятого дня Бог створив динозаврів

І різних тварин та повзучих, плавучих, крилатих…

Він вибрав і склав мезозойну мелодію зябрів, 

Мелодію блискавки й грім солов’я між пернатих

Для звуку він дав частоту коливання у герцах —

І вчений сприйняв, як дарунок від щирого серця!

Від фауни — Богом, що створена в формі рептилій, 

Сліди артефактів ведуть в невідомість космічну.

Вони відтворили життя в мезозойному стилі

І нам показали епохи снагу динамічну…

В дослідженнях вчених прихована дійсність розкрилась

І виросли з неї у них інформації крила!

18.04.2005






6

По Біблії: шостого дня Бог створив ще й людину, 

На себе подібну по образу й суті — замислив.

Цей Бог з анунаків, прибувших в зимову годину, 

Як їхня планета Нібіру над нами зависла.

Вони клонували людину для праці земної, 

Щоб потім створити потоп і ковчега лиш Ною.

Й пішли відкриття вже за фахом космічної ери

У мікросвітах, де початок — матерії атом, 

Де час відбирає гормони життя з атмосфери —

Існує від вищого розуму істин багато…

Одна з них бентежить уми наукового світу —

Чи про довголіття від вчених отримаєм звіту?!

19.04.2005

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.09.2014 Поезії / Вірш
НА ФЛЕЙТІ СЛЬОЗИ (частина друга)
03.09.2014 Поезії / Вірш
КОДОВАНА ДОЛЯ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Гормони
07.12.2016 © Олена Коленченко / Вірш
Наснилося...
07.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Любов-Зброя (Вільний вірш)
06.12.2016 © Олена Коленченко / Філософський вірш
Промінець світла
06.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Верлібр
Без Тебе не Живу
Вірш Про Бога
03.09.2014
БОГОВЕ ОКО (частина друга)
03.09.2014
БОГОВЕ ОКО (частина перша)
31.08.2014 © ГАННА КОНАЗЮК
Антихрист
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 31  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +5
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +46
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
03.02.2014 © Віктор Насипаний
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
06.12.2016 © Олена Яворова
15.12.2011 © Майданюк Мария
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди