Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.09.2014 17:43Вірш
Для дорослих  Про життя  Про землю  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

КОДОВАНА ДОЛЯ

частина перша
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.09.2014 / 25142

КОДОВАНА ДОЛЯ


Дозріє у певному просторі з часом наш мозок, 

Як тільки в це місце Земля долетить по спіралі.

І люди тоді обіпруться на розуму посох, 

І матимуть іншої суті буттєві моралі.

Можливо, що ми зрозумієм походження наше, 

Яке у житті проявляється в різних манерах, 

І будем його ми сприймати ще й в радіохвилях.

Про це нам із інших планет інформація скаже…

Ото буде мріятись справжня уява-химера!

І стане доступною відстань в парсекових милях!

В природі на все є найвищого розуму воля...

Та жаль, що людей опанує надбанням пізніше, 

Бо кожному визнана в світі кодована Доля

І різному гену в житті відокремлена ніша!

2005


ЗЕМЛЯ – КОСМІЧНИЙ ГЕН


Земна кора, неначе шестикутна сітка, 

У цих кутах Земля кори розломи має, -

Як м’яч з дванадцяти шматочків зшита чітко

Й живу прикмету мікро й макро визначає, -

Цей збіг у ній єство живе означив…

А той валун, що з кремнію в Долині Смерті

У Каліфорнії шляхи свої позначив, 

Пересуваючись півтонною вагою, -

Немов живий, повзе в хаосі коловерті

І, переповнений дбайливою снагою, 

Говорить, що Земля на ген структурно схожа, 

І ми, земляни, в білім світі не єдині, -

Що космос - теж живий і, значить, з цього може

Є космос ще й творець і дав життя людині!

23.03.2005.


ЗАГАДКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Технології древності нам невідомі, 

Що бентежать уми найкмітливіших вчених...

Бо турбує пізнання святу підсвідомість, –

Що прибульцями нам закодована в генах, –

Передбачення щоб науково сприймати

І повторення тих технологій створити...

Тож побільше знання нам віддай, альмамати, –

Щоб космічні шляхи до прибульців відкрити!

05.03.2005.


ЄДИНА МАТЕРІЯ СВІТУ

Одні помирають, а інших

Народжують в чулому світі, 

Земля ж ані менша, ні більша

По масі своїй на орбіті.

Комети хвости відкидають, 

Згорає у космосі зірка, 

Галактики навіть зникають, 

У чорну впадаючи дірку...

Де б взяти мені за основу

Єдину матерію світу, 

Щоб дати поезії слово

На самій сердечній орбіті!

1993

ШЛЯХ ПІЗНАННЯ

Залишили предки мости і тунелі, 

В які вмурували історії час, 

Щоб зважено архітектурні шрапнелі

У вирі подій донеслися до нас.

Хоч ми технології їхні не знаєм –

Все ж шляхом пізнання йдемо до мети!

Здається, ніщо так людей не єднає, 

Як з’єднують в світі тунелі й мости!

25.02.2005.


ЗАБЛУКАВШІ ПРИБУЛЬЦІ

Загадкове плем’я Дропа – це прибульці, –

Відкриттями свідчить вчений археолог...

Їх скелет із нашим має збіг конструкцій:

Де з очей дірки – це втричі більше коло, 

На руках у них були аж вдвічі меншими пальці, –

Їх печера – цвинтар з назвою «Хебіта», 

Що в Китаї – є завжди як «Заборонена Зона», –

В ній лежать чужинці, безвісті пропавші, блукальці

З Сиріус- планети – їх була орбіта, 

А Земля дала їм щедрий дім з озоном, 

Так розквітло плем’я Дропа в іншій долі...

Заблукавшись якось в зоряній мандрівці, 

Та, відчувши духом інший вимір волі, 

Віддало своє життя зі смертю в бійці!

11.04.2005.


СПОКУСА

І яблуко розуму йде аж від Бога, 

Що зірване Євою з Древа Життя, 

І змієм спокуси до нього дорога

Плазує, протоптана через буття:

Як ходять по правду – кривду приносять, –

Це тому, що Змій цих початків носій;

Як кривду приземлюють, правду – підносять, –

І котяться сльози подібні росі...

Тож Бог не хотів, щоб людина пізнала

Весь розвиток свій на космічних шляхах.

Лиш Змій-сатана у пітьмі їй сигналив, 

Бажав, щоб вона не боялась гріха, –

Про це нам із епосів відають міфи.

Ще був Прометей – непокора Богам...

Ми ж код генетичний відкрити зуміли, –

Він в Древі життя є спокуси снага!

15.04.2005.


СЕКРЕТИ ПРИБУЛЬЦІВ


Спрямоване ультрафіолетове проміння

Іде від споруд мегаліту аж до зірок, –

Бо влучно його генерує кремній - каміння, 

Натиснувши п’єзоефектом генний курок...

Міркують, що діє причина взаємодії

Між Сонцем і кремнієм в цій структурі будов, –

Що промені сі – є сигнал живої події

Про вісті Землі до Світил – за біокордон...

І раз на добу, як за розкладом, – так буває, 

Що п’єзозв’язок, мов нагадує нам прибульців, 

Що мешкають там, де життя нам здається раєм, 

І теплять надію зустріти в нас однодумців!

Та прийде той час знаменитий

Й розкриє прибульців секрети, 

І будуть пізнанням відкриті

Нові наукові сюжети!

17.04.2005.


ЗАБОБОНЛИВИЙ ІНТЕЛЕКТ


Цікаві й допитливі предки були, 

Спостережливі, точно могли описати, 

Але ще тоді приховати могли

Неприємні ті вчинки царів, фараонів, –

Не сміли про них щось погане казати –

Так боялись припон від своїх забобонів, 

Які реп’яхом приставали до віри, 

Що із часом ярмом можновладним лягли

На розум людей без потреби й довіри, 

Бо ще й досі живуть приголомшені люди...

О, хлібе насущний, скажи нам, коли

Інтелект подолає людські пересуди?!

05.03.2005


ТАЙНА ГЕНЕТИКИ


Земля мовчатиме, а вчений люд не знає, 

Як звідкись виникла матерія живого...

Чи еволюції шляхом, чи то – створінням?!

(Ще поки іншої теорії немає).

Як народилася жива істота з чогось

І проросла цивілізації корінням

У ґрунті Всесвіту, де діє ідентичність

І парадоксами буття людей шанує?!

Де ні релігії, ні вченню дарвіністів

Не розтлумачити таємну генетичність...

Тому й людина не рослиною існує, –

Бо закодоване життя на певнім місці!

2007




ІНФОРМАЦІЯ ВСЕСВІТУ


З носіїв, що тримають всю пам’ять історії

(Від клинопису в глині до диска магнітного), 

Звіт у байтах бере інформації Норія

Про колишнє й теперішнє плину всесвітнього, 

У якому спілкуються душі з народження, 

Й незалежність снує соціальне походження...

О, слова! Мов зерно, із комор інформації, -

Вас засіяти б в полі пізнання науками, 

Щоб мерщій проростали досягненням нації

Й колосилися в пам’яті рідними звуками!

29.01.2003.






СЯЙВО ПРЕДКІВ


В деревах бій курантів хлорофільних –

Земля акумулює час у корінь...

Чекає ранок тих зв’язків мобільних, 

Що йдуть в минуле відтепер крізь зорі –

Там, в прірві часу, день розплющив очі

І шле молочне сяйво в світ безодні, –

Воно, мов з персів диких предків точить, 

І нас годує всмоктаним сьогодні!

2004

КРОВ ЗЕМЛІ


Спочатку людину клоновано з плоті прибульців

Та з розчину, ніби кривавого кольору, глини...

Мов шемрає, стрічкою часу у вчених на думці, 

Чи міфи причетні були до появи людини?!

Так просто! Нащадки – від глини продовження роду!

Що визнана вже елементом природи живої, -

Бо в ній є родючість і кожному гену по коду, 

Щоб знову життя повторилось в обміннім двобої

Й торкнулося предків корінням, що кров адсорбує, 

Щоб з глини, мов сік, кров Землі, як рослина всотати...

Гадаю, науку сучасну прийдешнє турбує, -

Мов хочуть всі міфи мерщій теоремами стати

Про наш кровообіг земний, закодований в генах, -

В якому пульсує із кров’ю іонами глина

І шемрає відповідь стрічкою часу для вчених, -

Що дійсно із глини і плоті прибульців людина!

18.01.2004.







БОГИНЯ ІНАННА

Ти невже існувала раніше?!

І тепер – повторилася просто...

Як зайшла ти у Всесвіту нішу?!

І, ширявши, заповнила простір, 

Щоб із нього на Землю явитись, 

Мов вродлива богиня Інанна, 

І в продовженні рід оновити, 

Осіявши красу первозданну...

Хто ти?! Генів кодований родич, 

Чи навмисне творіння природи?!

2003


РОЗКАЖУТЬ ФАКТИ


По орбіті еліптичній мчить Нібіру –

Ця планета, щоб почути Сонця ліру, 

Раз в три тисячі років приходить в гості, 

Щоб розширити ума людського простір, -

Про прибульців, що зійшли до нас з Нібіру, 

Щоб запевнити, й людині дати віру, 

Що з трибуни безкінечності галактик

І про неї теж зіркам розкажуть факти.

2004


БУТТЯ ІНТЕРЕСІВ


Зійшли, як прибульці, на Землю з небес анунаки, –

І кожен з них жив по три тисячі з хвостиком років!…

Які в них були на той час пізнавальні ознаки?

Чи велетні може, чи карлики міряли кроки

Між річками Тигр та Євфрат у Персидській затоці?

Чи крила були в них, чи, мо’, двигуни реактивні?!

Яка голова? Чи обличчя у них без емоцій?!

Цікаво! Та маєм уяви лише негативи…

Чи, може, закон таємниці існує в природі?

І вчені з’ясують і скажуть у пресі:

Чим більше загадок, тим менше людина у згоді, –

Інакше б життя не сприймалось буттям інтересів!

27.06.2005



ПЛАВУЧИЙ ХОР


На скрипці в Літо грають цвіркуни, 

А Став, як бубон, з жаб’ячим оркестром

Іще не чув співзвучніше луни, 

Яка приспала чарами й маестро…

В його уяві, ніби на воді, 

Плавучий хор відлунює призентом, 

В якому Божий Дар заволодів, 

А він, вдвох з Літом, – стали диригентом!

23.05.2006.




ОЗОН ПОЕЗІЇ


Дві молекули водню і молекула кисню

Між собою з`єднались у воді під кутом.

До сих пір науковців це запитання тисне:

Нащо зяберні дуги? Риба має з них толк?

У воді, що в посудині без кисню, закритій, 

Дуги зяберні водень відбивають в тупім куті –

Вільний кисень дістанеться рибині щомиті!

Це є відповідь вченим. Я признання б цього хотів…

То молекули кажуть, як слова ті пригожі, 

Що вдиха кисень риба – відчахнувсь він з води…

... Віршам треба слів, що на дуги у зябрах схожі.

І поезії дихати ув озоні завжди!

2000








КОНІ – МРІЇ


Беру за дишель й розвертаю

Між зорями Ведмедицю

І коні – мрії запрягаю, 

Й Молочний шлях вже стелиться

В космічнім вирії галактик…

І тільки Рання Зоренька

На них нашиє білу латку –

І коні – мрії зморяться…

1999





КРАСА РОЗУМУ


На грудях зелених каштанів, неначе

Висять свічники із свічками, –

В них Всесвіт весни візерунки позначив

Своїми земними мазками, 

Які заворожливо в око впадають

І вмить визивають на роздум…

…Красу отаку, я гадаю, 

Створив лиш Всевишнього розум!

18.05.2006






ЛІФТ ГРАВІТАЦІЇ


Лише гравітації промінь живий

Збудує миттєвості шлях у космічному вирі…

Й тоді наяву хоч нейтрино лови!

І вибрати в просторі зможеш аби який вимір, 

І, ніби вві сні, ти відчуєш свій лет:

Компресію, опір долонь і сопло гравітації –

З сопла виліта, мов троянди букет, –

Душевний вогонь, що несе в невідомі дистанції, 

Де пихне у хаосі руху, – без нас, 

І там з гравітації Всесвіту ліфт побудує, 

І скаже : “ Це дух Ваш, який не погас, –

Бо він лиш людину в постійному русі чаклує!»

17.07.2005

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.09.2014 Поезії / Вірш
КОДОВАНА ДОЛЯ
03.09.2014 Поезії / Вірш
БОГОВЕ ОКО (частина друга)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Костенюк / Вірш
Візники каміння
03.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Філософський вірш
Взаємопроникнення
03.12.2016 © Дністран Оксана / Філософський вірш
Я просила снігу у зими
03.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Вшануємо жінку
03.12.2016 © Кучерук Наталія Василівна / Вірш
Природа - й модельєр, й дизайнер геніальні...
Вірш Про землю
04.09.2014 © Антоніна Грицаюк
Наша рідна Батьківщина
03.09.2014
КОДОВАНА ДОЛЯ (частина перша)
16.08.2014 © СвітЛана
Життя - у тобі!
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 40  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
01.12.2016 © Уляна Чернієнко
08.02.2012 © Серж
16.11.2013 © ЗБІРКА ПОЕЗІЙ
10.12.2010 © Катерина Перелісна
03.02.2014 © Віктор Насипаний
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди