04.09.2014 02:08
для всіх
319
    
  2 | 2  
 © Ольга Шнуренко

Ніхто нас не поставить на коліна!

з рубрики / циклу «Громадянська лірика»

Нарешті осінь – ще не золота. Приємна лагідна пора. Вже прохолодні ранки й ночі, і теплі дні спішать кудись, як поторочі…

 

Мінорність поселилась у віршах, скорботу відчуваю у словах. Лякають нас прийдешні холоди - найбільша прикрість для солдат війни! Їх літом сонце зігрівало, земля від смерті рятувала, а як скують морози все довкілля, почнеться справжнє божевілля…

 

Закінчилось пекельне літо. Вже не такі яскраві квіти. Кричать тривожно дзвони на церквах, благають люди миру в молитвах…


Попри всілякі негаразди, хороший урожай зібрали ґазди - тож буде хліб та інші страви, і згаснуть від війни заграви! Я вірю, день такий настане, і постріл прогримить останній!

 

Не всі зустрінуть нове літо, і реквієм летить по всьому світу... Героям Слава! - чути звідусюди. Звучать в повітрі траурні етюди… Схилили голови в зажурі батько й мати – як боляче синів своїх втрачати!

 

Героям Слава! Слава Україні! Ніхто нас не поставить на коліна!



м. Київ, 4.09.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.09.2014 10:22  Світлана Рачинська => © 

Надіємось, що ніхто. Слава Україні!