Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.09.2010 00:21Нарис
Для студентів  Про кохання  Про зиму  
30000
© Лантана Моріс

Перший сніг

Ти прийшов несподівано, нежданно, тоді, коли я сидячи на підвіконнику шукала себе в собі. Ти дивився на мене байдужим поглядом, поглядом яким дивиться хижак на жертву. Той погляд пронизав мене наскрізь, здалося, що крім нас з тобою більше нікого нема. Хоча "нас" занадто сильно сказано, адже ми ніколи не були разом...  

Ти завжди був сам по собі, типовий господар життя, мачо сучасності. Приходиш без попередження і йдеш не прощаючись. Хоча, раз ти не прощаєшся, то є надія дочекатись тебе знову.Бувало часом, безсонними ночами, на мить стулю очі і ти з`являєшся переді мною, та варто очі грішні ті відкрити, як у кімнаті знову я сама. У ті хвилини я кляла усіх і вся і знову, знову я чекала, здавалось, в чеканні нестерпному цьому мине усе життя.  

Та ти прийшов, прийшов як завше.Всередині так тепло стало, напевно це відчуття потреби в комусь, чи то вірніше стражденної нужди. І знову як метелик на вогонь, до тебе лину у полон. Біля дверей затрималась на хвилю, на щастя не до кінця сп`яніла тобою ще душа, набрала повні груди мрій наївних і вийшла, вдаючи, що зовсім не до тебе. Та очі видали мене, вони мов голодні зиркали із боку в бік у пошуку поживи.  

Ти підійшов, підійшов сам хоча раніше мені приходилось ганятись за тобою. В голові майнула думка, а що як назавжди, та ні, від тебе віяло холодом. Колись я хотіла розтопити ту кригу, що вже роками нависає поміж нами...  

Тут варто було б сказать мабуть якісь слова, та я мовчу, мовчу як завше, й щораз, коли ти норовишся щось спитать, опускаю очі додолу. Здається, що з тобою промовчала б вічність, хоча з тобою вічність мине як мить, мить блаженства згоріти в якій було б великим щастям.  

Щось думки мої літають десь не там, наші зустрічі короткі, а я мов дівчинка тікаю від усіх і вся ховаючись сама у собі. Біжу туди де мрій моїх є апогей, туди де річки гладь й блакить небес зливаються в одне єдине ціле, у безкінечність з назвою Надія...  

Ти бачачи в очах моїх тривогу підійшов на відстань подиху, по шкірі пройшовся легенький мороз, щокою скотилася сльоза.  

Шукаючи себе, ми блукали самотніми вулицями життя, намагаючись відчути тебе в собі я з усіх сил стиснула твою руку...А після безсонна ніч роздумів,ти пішов над ранок,пішов тоді, коли я вже спала,Хоча, десь там в середині і відчувала, що ти йдеш. Та я не стала тобі перечити пішов, бо раз ти не прощаєшся то є надія дочекатися тебе знову. До того ж , ти , сніг, а сніг, як відомо не постійний, він, то у вигляді пари ширяє поміж нами, то виблискує рідиною, а іноді крає серце льодом. Ти - вільний, а приручити тебе означало б вбити. Створити фікцію чимось схожу на гумову ляльку, адже не буває штучного снігу, так як і не може бути штучного кохання...  

Можливо, проблема в мені, адже я людина і в мені вогонь, а ти сніг і від вогню ти гинеш. Обпечений моїми цілунками, ти просто йдеш зализувати рани, але наступного року ми обов`язково зустрінемось, мій любий, перший сніг....... 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.09.2010 Проза / Оповідання
Грішникам присвячується
01.10.2010 Поезії / Вірш
Завтра
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Нарис Про зиму
09.01.2012 © Тетяна Белімова
Tempo
11.09.2010
Перший сніг
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 1841  Коментарів: 3
Тематика: Нарис, перший сніг, кохання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.09.2010 23:45  Віта Демянюк 

Прекрасно написано!

 16.09.2010 17:27  Михайло Трайста для © ... 

Дуже гарно написаний твір. Сподобалось, щиро!
З повагою Михайло Т. 

 13.09.2010 21:28  Олег Ангел для © ... 

НІЖНО НАПИСАНО!!!!!!!!!!!


КЛАС!!!!!!!!

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
23.02.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди