06.09.2014 14:57
для всіх
135
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Старість

Старість тихенько крадеться

І нападає тоді, 

Як нам, дружище, здається, 

Що ми іще молоді.


Та ця підступна хвороба

Тіло ламає і дух

Й ось ти пенсійна нероба, 

Перераховуєш мух.


Лиш телевізор – товариш

І самота лише друг, 

Борщик на тиждень навариш, 

Ліки ковтнеш від недуг.


Мовчки що буде чекаєш, 

Взавтра як житимеш так, 

Вижити в місті ти знаєш

Нам неможливо ніяк.


Це не в селі, де земелька

Жде твоїх стомлених рук

Й кожна рослинка маленька

Твій виліковує дух.


В місті земельки немає, 

Руки не стомиш свої, 

Кожен на диво чекає

Від лікарів і сім`ї.


Рухайся, дихай повітрям, 

Вдома поменше сиди, 

Віра у добре є вістрям, 

Що проживеш довше й ти.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!