Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.09.2014 20:06Мініатюра
Про молодість  Про минуле  Про життя  
00000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

ТЕПЛІ ПРОЩАННЯ

Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 07.09.2014 / 25213

Ось було і позаду навчання у сержантській школі. В останні дні командири і їхні заступники були до своїх підопічних випускників по-особливому уважні. Ще б пак — молодші сержанти, готові вихованці солдат у лінійних частинах. Щоправда, у їхньому взводі, крім Соловейка. Після операції апендициту надто довго він проходив курс реабілітації. Тому звання не присвоїли. Але йому було не образливо. Думав, що, можливо, там, куди приїде, присвоять. А ні — обійдеться. Зрештою, він же не збирається бути військовим! А, можливо, не образливо через досить тепле прощальне ставлення до нього засткомвзводу, командира взводу і навіть комбата. Вони доладно згадували його активну громадську діяльність, участь у художній самодіяльності, відмінну здачу найважчого іспиту. Засткомвзводу навіть написав до Юркового блокноту напутні слова. І ось він, їдучи у військовому потязі, перечитує їх: «Щоб легше було на новому місці, влаштуйся до армійського клубу. Бажаю тобі, Юрасю, доброго здоров’я і великих успіхів у творчості. Ти — творча людина, і це — твоя стезя!».

«Дякую, Колю!» — це Соловейко подумки звернувся до заступника командира взводу. А тоді, під час прощання, і навіть після батьківської пропозиції комбата: «Присядомо на дорожку», не сказав, тому що домовленість була між усіма, щоб ніхто не зазирав до своїх блокнотів, не читав напутніх слів, аж поки не покинуть частину і остаточно не розпрощаються зі своїми командирами, викладачами й вихователями.

Юрій Соловейко був щиро вдячний засткомвзводу, який був йому, хоч і не земляком, звідкілясь із Саратовської області, але ставився до нього дуже справедливо. Це вже був другий чоловік-вихователь, який трапився у Юрковому житті, після вчителя історії і співів та одночасно класного керівника Івана Івановича. Якби не згаданий заступник командира взводу, який одночасно був командиром першого відділення, Юркові земляки, щоправда, з віддалених областей — командири другого і третього відділень — показали б йому, де раки зимують. Непереливки було б Соловейку! Вони не раз норовили його покарати, чіпляючись за дрібниці. І щоразу на допомогу приходив старший сержант, тобто заступник командира взводу Микола Сєрков. Юрій не забув цього!

___________
Це продовження "роману для Нобелівської премії", уривок 14. Попередній (13) був під назвою "У полоні природного явища". Твір публікується по порядку, без пропусків. Наступний (15) уривок під назвою "У пилюці силікатної цегли".
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.09.2014 Проза / Мініатюра
У ПОЛОНІ ПРИРОДНОГО ЯВИЩА
08.09.2014 СпецТЕМИ / Лікбез
Говоримо «тире», маємо на увазі...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.02.2017 © Іда Морлен / Мініатюра
Перша любов: спогади
20.02.2017 © Ірина Мельничин / Мініатюра
П`янка сонливість
18.02.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Пройти лабіринт (Глава 41 - 43)
18.02.2017 © Маріанна / Мініатюра
Весна
17.02.2017 © Сліпокоєнко Роман / Казка
Егоїстичне кактусеня
Мініатюра Про життя
07.10.2014 © Весняна
А раптом, допоможе?
07.09.2014
ТЕПЛІ ПРОЩАННЯ
01.08.2014 © Дарія Китайгородська
Як моя мама була маленькою
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 83  Коментарів:
Тематика: Проза, мініатюра, сержант, курс реабілітації, комбат, засткомвзводу, командир
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +48
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +41
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +149
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +58
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
02.11.2012 © Саша
12.04.2011 © Закохана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди