22.09.2014 11:47
Без обмежень
69 views
Rating 0 | 0 users
 © Георгій Грищенко

Табуни

Вік за віком сунуть табунами, 

Знищують усе, що стрінуть на шляху, 

Після них все всіяне кістками, 

Мов прийдешнім поколінням для страху.


Думали, що ми якісь інакші, 

Не затопчуть нас ніякі там віки, 

Бо за них далеко ми не слабші

І будови наші вічні як й думки.


Певно, ми трагічно помилились, 

Нас чекає те, що сталося з всіма, 

Табуни топтати не спинились, 

Вже і нашого багато що нема.


Знаєм – прах повернеться до праху, 

Все знайоме нам загине на землі, 

Та надія тішить бідолаху, 

Може щось його залишать сили злі.

 24.10.06



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Люди, розберіться / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вісті у місті / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо