Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
22.09.2014 14:45Роман
 
00000
З дозволу батьків
© Маргарита Проніна

ЗВИЧАЙНА

Частина 6

РОБОТА

Маргарита Проніна
Опубліковано 22.09.2014 / 25487

Мене знову відкинуло хвилею дня – у ніч, і я поспішаю заснути: скінчився той час, коли сон мене не цікавив, а ніч була єдиним простором життя. Певно, ті, хто любить ніч, обирає її оксамитову розкіш наперекір вказівкам природи тому, що темрява вбирає в себе все зайве, відкриває натомість щось невідоме, таємничий вимір, до якого шанувальникам дня немає шляху.

Я нарешті працюю, тимчасовий літній підробіток.

З сьомої до вісімнадцятої сумирно й терпляче вбиваєш час, що налип, як сніг у відлигу. Від незнання, як влаштувати своє дозвілля з користю для себе чи когось, і згідно з неписаною конституцією загальноприйнятої поведінки в соціумі – ти погоджуєшся пожбурити у вічність, знищити, стерти, розстріляти чи зрикошетити скількись там днів зі свого життя за певну суму. Як було не погодитись на це, якщо весь третій курс запам’ятався безглуздим вбиванням часу, майже з тюремною нудотністю, коли мені себе у голові, у цій пітьмі (яка реально існує і поглинає твій мозок і душу, не питаючи ні твого дозволу, ні бажання), стало надто багато. Нині я живу в рамках певного строку не існування і водночас умовного терміну, до настання якого я точно знаю, що робити з собою завтра, куди мені йти чи їхати. За вибір справ і звершень тепер відповідальні робочі дні.


Я вільна людина, ніким не приватизована, без зобов’язань, без прихистку, без очікувань когось на мене. Кожен день я скажено поспішаю покінчити з усім, що зранку до вечора наповнює моє буття, щоб скоріше подолати марудний шлях днини до ночі. І знову поспіх – до наступної.

Невтомно роблю аналіз помилок, редагую кожен фізичний свій прояв душі і розмірковую без упину над тим, хто ж і коли змінить мою ситуацію в порожнечі непарних чисел. Від думок про мого можливого «плюс один» – по шкірі вітер. Він далеко. Або його не існує. Або мене не існує…


Я – бранка мороку. Сонце пішло спочивати, лишивши мене серед мільярдів теж спочиваючих душ. Сьогодні до них не належу, бо завтра, нарешті, вихідний. Справжній. Може, хоч один вільний день спинить мою пришвидшену ходу, бо я вже не здатна зробити це самостійно.

Так, працювати – іноді це єдиний вихід. Краще розчинитися в чужому світі байдужих людей, ніж гордовито, з викликом і показною вишуканістю, «поетично», вмирати на самоті з голоду нерозмов, нежиття, нелюдей. Серед гнітючої задухи кімнати, серед круговерті незмінних складових – холодильника, комп’ютера і постійно крапаючого крану.

Вбивати безцінний час життя значно краще й спокійніше за трудовим договором із замовником, ніж за неписаними законами власного вмирання. Згасання в ім’я самознищення. Руйнація еластичних клітин тіла.

У цій кімнаті живе щось страшніше за містику Твін Пікса. Якийсь каламутний біль, пекучий розпач, що хоче стати мною, їсти моїм ротом… А може, то так здається, бо, якщо не порушувати тишу своєї маленької кімнати голосом, сміхом, веселою музикою чи хоч якимись розмовами з товаришами, її неодмінно заповнить важкий смог гіркоти. Він забиває мені легені, туманить здорове світосприйняття, викурює з власного затишку…

Такий непростий іспит: на що ти здатен, коли один?

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
22.09.2014 Проза / Роман
ЗВИЧАЙНА (Частина 5)
22.09.2014 Проза / Роман
ЗВИЧАЙНА (Частина 7)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 77  Коментарів:
Тематика: Проза, роман, ніч, вільна людина, безцінний час, руйнація
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
03.12.2011 © Т.Белімова
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди