26.09.2014 20:30
Без обмежень
165 views
Rating 5 | 2 users
 © Іва Квітка

Сумно

Сумно… 

Сумно мені, сумно!.. 


Ну чого ж ти, серце, плачеш, коли день такий чудовий,  

коли хмарки обминають край квітучий, запашний?! 


Як порадувала вишня! Солодить вуста гірчичний… 

І мареля немов зірка, слива дихає та тмин. 


Подивись на світ яскравий, на галявини ласкаві,  

на задиханих від щастя, від любові по між них! 


...Серце трошки зажурилось, та вже ширшає від світла – 

посміхнулось в ньому літо, каже «Думати покинь!». 


Тільки сумно: все минає, що родилось – відмирає. 

Прийде час і нас не буде, позабудуть нас нові… 


І земля, як клята відьма, забере життя багато,  

що би вічно молодитись соком зрощених насінь… 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Драматичний вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Невтішна країна / Патріотичний вірш | Іва Квітка». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Скрымзить / Стихи | Іва Квітка». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Іва Квітка.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.09.2014 21:49  Лана => © 

Красива філософія і вірш загалом) Чудово! 

 26.09.2014 06:43  Деркач Олександр => © 

гарно, заключні дуже сподобались 

Публікації автора Іва Квітка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо