25.04.2009 00:00
9250 views
Rating 5 | 13 users
 © Микола Щасливий

Буває так…

Буває так, по іншому не можна, 

Це доля, це життєвий лист

І в ньому є хвилина кожна 

Уписана, бо ти у світі гість. 


Але не значить це, пливти за часом, 

Бо ти не човен, ти є капітан. 

І лист широкий, довгий і з запасом, 

І шлях по долі ти будуєш сам. 


Доля, це дерево, це ієрархія всіх вчинків, 

Які можливо вибрать і зробить. 

Ти вибираєш й створюєш зупинки, 

Одне не можна, це повернення здійснить. 


Ти йдеш, прямуєш, можна вліво, вправо, 

Віття на долі без межі густе. 

А саме головне й найбільш цікаво, 

Що в всіх людей, на їх листах одне. 


Одне й те саме – дерево розлоге, 

Нам при народженні, мов ксерокса дають. 

Але чому тоді, життя не схоже? 

А все тому, що шлях не додають. 


Долі, мов ребуси, розгадуємо в тайні 

І кажем часто, що «буває так»… 

Які ж ми люди, все ж таки бездарні 

І віримо в відведений, вже, шлях. 


«Буває так, по іншому не можна…» 

Звичайно можна, треба лиш шукать. 

Людина будь-яка й на подвиги спроможна, 

Як долю буде мати у руках. 


Папір той самий, написи ті самі, 

Ми ковалі, повірте у себе! 

Пливіть по течії життя, як капітани, 

Бо неповторність в світі головне. 


Знайдіть свій вихід з долі лабіринту 

І не кажіть ніколи «Мушу так!», 

Інакше скотитесь на саму тонку гілку, 

Яких кишить на стовбурі й гіллях. 


Я раджу це, примусити не в змозі 

І зрештою, ми всі окремий світ. 

Але не забувайте, що ми схожі 

Тим, що однаковий ми маєм долі лист. 


Тому вже зрозуміло з цього зразу ж, 

Що все що хтось досяг, можемо й ми. 

За рік, за два, за десять – не відразу, 

Але реально куди хоч дійти. 


А за рахунок дикого «буває»… 

Буває лише так, як зробиш ти! 

І долі лист ніколи це не знає, 

Бо там шляхів-гілляк є без межі. 


Вирішуй сам, куди тебе волає. 

Слухайся серця і за ним іди. 

Й ще пам’ятай, добро лиш помагає, 

Тому люби, роби добро, живи. 


Й тоді дійдеш до щастя і до згоди, 

До злагоди між друзів і в сім’ї. 

Й тоді твій лист не буде уже схожий, 

Бо пустить стовбур долі корені… 

 26.05.06 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірші про осінь у селі. Публікація - Осінь і село». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пісня про озеро Світязь. Відбитки в Шацькім небі». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Микола Щасливий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.02.2018 13:58  Каранда Галина => © 

о, це приємно - отак раптом наштовхнутися на своє)
по собі знаю)))))))).
одна справа - коли автор пропонує всім бажаючим і небажаючим свої твори, а зовсім інша - коли люди самі знаходять, поширюють, творять на його основі щось своє. коли сам нав`язуєшся - відчуття зовсім не ті, абсолютно.
Мені також було приємно, коли мене знаходили люди і присилали відео, де діти розказують мої гуморески)
а театральна постановка черв`ячка (спільна публікація Новікова, марійки і мене "Душа в шмаття") - то взагалі щось))
Вас щиро вітаю!
і - дуже рада бачити!!!!:))) 

 21.02.2018 13:42  © ... 

Випадково натрапив на свій вірш в youtube. Гурту General Voice красно дякую за чудове оформлення поезії.

 05.12.2016 21:02  Володька => © 

Супер 

 05.03.2012 21:29  Каранда Галина => © 

такий вірш...суперечливий... з одного боку, правильний настрОй, а з іншого - пригадався початок "Майстра і Маргарити"... про розлиту олійку.... забагато все-таки випадковостей у житті, що від нас не залежать...
та Ви й самі пишите, що вже трохи по-іншому думаєте... 

 30.04.2009 09:59  © ... 

Це вже залежить від людини, в яку сторону змінюватися. Треба працювати над собою, щоб ВІДЧУВАТИ і БУТИ ЛЮДИНОЮ. А в вірші лиш говориться, що не треба спихати усе на долю і в разі негативів казати, що "буває так", "це не я винен", "от я такий нещасний, нічого не поробиш". Ми усі щасливі, ми усі нещасні, ми самі ковалі майбутнього. Але ковалі це одне, а інше - ми самі складаємо своє відношення до життя. Можна мати важкі хвороби і любити кожну хвилину свого буття, радіти кожному промінчику, а можна серед мільйонів "зелених" бути злим і нещасним (згадався одразу серіал - мильна опера, там теж багатії усі в проблемах). От так... 

 29.04.2009 16:24  Ярослав Молінський 

а людина міняється у гіршу сторону завжди(( 

 25.04.2009 18:52  © ... 

Звичайно, усе шкодить, якщо цього забагато. Міра потрібна усім і в усьому.
І за рахунок публікації.
... коли писав цей вірш, думав саме так, зараз - трішки по іншому. Минув час і всі та все змінюється. 

 25.04.2009 18:02  Андрій 

Да, але як-би це все пам"тати кожен день...

------------------------------------------
"Й ще пам’ятай, добро лиш помагає,
Тому люби, роби добро, живи."

вважаю, що добро треба робити з великою обережністтю, дуже і дуже великою, тому що любов і добро в великих дозах - небезпечна суміш 

Публікації автора Микола Щасливий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо