28.09.2014 20:52
для всіх
209
    
  3 | 3  
 © Бойчук Роман

А, ЗНАЄШ, СЛОВА…

А, ЗНАЄШ, СЛОВА…

А, знаєш, слова -

Можуть ранити, навіть убити...

Між нами зима, 

Наші фрази цілує мороз.

Вони, як вода:

В них так легко любов утопити;

І "нас" вже нема, 

Та іще залишається щось...


А, знаєш, слова -

Нас обох научали любити...

Кохання жнива

Вже свої пожинають плоди...

Напевно дарма

Нас навчили колись говорити:

Мовчання - димар, 

Все між нас перетворює в дим.


А, знаєш, слова -

Нам тепер вже й не надто потрібні, 

Бо кожна зима

Зацілована буде теплом:

В зіницях весна...

Наші погляди надто подібні, 

Щоб квітла й росла

Без найменшого слова любов.


Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.10.2014 11:05  Світлана Рачинська => © 

Дуже сподобалось.

 29.09.2014 09:41  Олена Вишневська => © 

Будь-яку зиму може розтопити тепло закоханих сердець! Гарно!

 29.09.2014 02:39  Якобчук Павло => © 

{#}

Тепла поезія. Слова та мовчання, тепло та зима - цікаві паралелі.

 28.09.2014 23:59  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Дуже сподобалась поезія, особливо коли "зацілована буде теплом" і зима не злякає.))!!!