04.10.2014 15:37
для всіх
248
    
  4 | 4  
 © Маріанна

Хто, як не ви?

Вояче, загартований боями, 

Країну ти ведеш тепер до тями, 

Щоб ворог не збудив її в кайданах, 

Щоб всім надію дати на світанок.


Хто знає чим душа болить в окопі?

Хто бачить як далеко мир і спокій?

Не стане слів, щоб оспівати мужність

Сміливців щирим серцем відчайдушних.


Та доки є вогонь палкий у грудях

Рятують Україну вірні люди, 

І перемога прийде їм на славу.

Пишається героями держава.


Єдина то на вас іще надія

Що повернете нашу спільну мрію, 

Що сонце знову зійде понад хмари, 

Що не загонять націю в кошару.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.10.2014 20:22  Антоніна Грицаюк => © 

Гірка правда!

 05.10.2014 13:09  © ... => Тетяна Чорновіл 

Нехай сходить сонце!

 05.10.2014 13:08  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро вдячна!

 05.10.2014 13:07  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую!

 04.10.2014 23:51  Світлана Рачинська => © 

Дуже справедливий і натхненний твір! ЧУДОВО!!!

 04.10.2014 22:19  Тетяна Белімова => © 

Маріанно! Чудово! Про кошару - просто боляче!
Бажаю успіху!

 04.10.2014 14:38  Фантом => © 

"Що не загонять націю в кошару."- не загонять,бо ми сильні.

 04.10.2014 14:09  Тетяна Чорновіл => © 

Патріотична поезія!
Нехай сходить сонце!