25.04.2009 00:00
-
785
    
  3 | 6  
 © Микола Щасливий

Розкаялась хвилина долі

Розкаялась хвилина долі

Розкаялась хвилина долі, 

Кричать у темінь відчуття, 

Бурмоче, щось під ніс у колі, 

Хвилина нудного життя


Ну й що, що рима знов та сама, 

Життя завжди на перший план 

І ніжна нотка, як примара, 

У барі, серед п’яних дам. 


Заколисала всю свідомість, 

Вино кричить у скронях „Ще!” 

І замість сили, є натомість 

Дурне і майже головне. 


Так, вірно, що ще тут робити, 

У танці муз знайти красу, 

Що від похмілля палахтіти 

Почне вже музику свою. 


О це і є життя музики, 

Він серед винних погребів, 

Находить, де красу зігріти, 

Що справді є, цигарки дим! 



29.05.2008 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.05.2009 20:40  Настя 

Мені дуже сподобалось. Дивне відчуття, ніби за хвилину ти проживаєш усе життя музики...

 30.04.2009 09:40  © ... 

Дякую за коментарі. Вірш цей написаний швидко, майже експромт.
... при написанні думав про "Стих о прекрасной даме" Блока.

 27.04.2009 13:05  Єремія Перо 

І поету і музиці завжди треба мати горяче серце повне любові, тверезу голову, щоб не пропасти, світлу душу, щоб не каятись безглуздо, талановиту руку, щоб гарно писати й здорові ноги, аби не зайти в дебрі й не втопитися у винних погрібах.