Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.10.2014 08:20Казка
Про школу  Про казку  Про дитинство  
10000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

ДЕНИСКО-КАЛІГРАФІСТ

Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 08.10.2014 / 25738

Дениско пришкандибав зі школи вкрай розстроєним, тому що пожурили за поганий почерк. Учителі сказали йому, що пише як курка лапою. Він якось і не приглядався до курей, коли вони пишуть. Та, якщо вчителі про таке твердять, то, мабуть, і кури пишуть. Треба буде зайти до курятника та поспостерігати за їхніми уроками, думав хлопчик.

А до того Дениско не міг дати ніякої ради своєму кепському настрою. Тож, дочалапавши до своєї кімнати, він так пошпурив подалі свій портфель, що з нього випали деякі книги, зошити і кулькова ручка. Вона чи не найбільше хвилювалася за зіпсований настрій Дениска, бо саме ж нею він писав у зошитах. Вискочивши з портфеля, вона аж зітхнула з полегшенням і вирішила закотитися подалі з Денискових очей. Кульковій ручці неприємні були спогади, коли її господар скаржився вчителям, що це не він погано пише, а ручка. І це при тому, що вона - така приваблива. Ну й вигадав! Ручка тоді аж зблідла через несправедливість, з кольорової перетворилася на сизобілу, хоча теж ефектну. А Дениску – хоч би що, й не почервонів від своєї ж брехні.

Пам’ятаючи таке, кулькова ручка й закотилася подалі під ліжко. До найтемнішого куточка і несподівано... укололася. Відтак дуже злякалася.

– Ти хто? Миша? – обережно поцікавилася.

Почувся товариський примирливий сміх.

– Не бійся! Я – теж ручка, шкільна. Тільки мною писали давно, ще Денискові батьки! Називаюсь перовою ручкою.

– А чому ж ти тут лежиш, а не пишеш?

– Бо дражняться, що я – вчорашній день.

- Вчора був четвер, а сьогодні – п’ятниця. Невже так і кажуть: ти – четвер?..

– Та ні, не завжди про дні тижня йдеться, коли говорять про вчорашній день, а мають на увазі застарілість чогось чи когось. Ну тобто хочуть звернути увагу на те, що я – стара карга. Та й при тому мені ж потрібне чорнило, щоб мокати свій носик в нього і потім виводити на папері літери. Ай, які вони гарні виходили, коли мене тримали руки Денискової мами або його тата! А невеликий ліворуч нахил, натиск, тобто помірне розширення вертикальних ліній при виписуванні їх униз, надавало почерку особливої привабливості й радувало очі. Які вчилися писати перовими ручками, тим ніколи не докоряли, що вони дряпають, мов курка лапою. Ох-хо-хо!.. А тепер мені не дають навіть чорнил, щоб я згадала свою молодість та тут, у закуточку, хоч сама собі щось пописала каліграфічно...

– Ніякої тобі чемності... – поспівчувала кулькова ручка.

А потім до неї прийшла геніальна ідея: запропонувати перовій ручці викотитися зі схованки, щоб помітив Дениско або його батьки.

Треба сказати, що спершу на давню пропажу – перову ручку – звернули увагу батьки хлопчика. І то добре! Адже не відомо, як би Дениско повівся. Він би міг і не здогадатися, що то воно за оказія валяється під ногами – з довгенькою дерев’ною паличкою, на одному кінці якою - металічний чохольчик, в який вставлене так само металічне довгеньке перо, причому гостроносеньке. Дениско міг би й уколотися ним. Якби таке трапилося, то перова ручка точно уже не змогла би мешкати під ліжком, а «полетіла» би з хлопчикових рук кудись геть надвір.

Тато й мама знали щодо неоковирності синового почерку. Тож, побачивши давню пропажу, вони вирішили вдатися до своєрідного експерименту – спотчатку запропонувати Денискові помалювати перовою ручкою: вмочивши перо до чорнила, проводити ним лінії догори, тоненькі й рівні, та помірно розширювати їх, натискуючи на перо й рухаючи його донизу. Хлопчик, несподівано для себе, намалював квітку тюльпана, яка щойно почала розкриватися., - з тоненьким і потовщеними лініями, залежно від напрямку руху ручки з пером.

Раптом у вигині тюльпанової лінії Дениско розгледів частину великої літери Л або А. Окремо з помірним натиском на перо він провів лінію, відхиливши її трохи внизу й підкругливши. Лінія зачарувала! Тож хлопчик із задоволенням вмочив перо до чорнил і, передбачаючи близьке неабияке задоволення, приставив кінчик пера до верхньої частини щойно проведеної лінії, трішки натиснув на перо і почав зводити пряму лінію дещо під кутом до попередньої. У смому низу трішечки відхилив її праворуч і замилувався: написалася велика літера Л, ефектна, струнка, приваблива й гарна!

Хлопчик, забувши про все, виписував і виписував найрізноманітніші літери – малі й великі. Саме їх виводити йому так сподобалося, що не став навіть малювати художні начерки, як було до цього олівцем: то дерева намалює, то м’ячі, то будинки, ще щось... Отак він писав по-всякому найрізноманітніші літери, їхні елементи, навіть створював усілякі композиції. Так тривало аж до самого суботнього вечора. Спати улігся з якимсь відчуттям полегшення й оновлення стану душі.

На ранок, щойно прокинувшись, відчув непереборну тягу вивчити уроки, найперш – письмові. Вирішив, що писатиме тільки «вчорашнім днем», тобто перовою ручкою. За який би такий урок - навіть математику - Дениско не брався, він терпляче мокав кінчик пера до чорнила, і писав математичні приклади, різні слова та речення. Виходило чудово! Хлопчик від того отримував неабияке задоволення.

Хоч кажуть, що понеділок – важкий день, для Дениска-учня черговий понеділок став найпам’ятливішим. Тому що хопчик отримав не тільки кілька відмінних оцінок, а й щиру похвалу від учителів за... зразковий почерк.

– А то було - як курка лапою! – хтось із однокласників пожартував.

Всі дружно розсміялися.

Дениско не образився, бо то було по щирості.

Відтак і він зо всіма зареготав, в душі прощаючись з поганим почерком і зо вдячністю згадуючи перову ручку.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.10.2014 Проза / Роман
ДЕ ХОВАЮТЬСЯ ХВОСТАТІ ЧОРТИКИ?.. (25)
09.10.2014 Проза / Роман
КОХАННЯ НАШВИДКОРУЧ (26)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Казка Про дитинство
24.10.2014
КОСМОНАВТ З ДАЛЕКОГО МИНУЛОГО
08.10.2014
ДЕНИСКО-КАЛІГРАФІСТ
13.09.2014
ШЕПІТ РІЗНОБАРВНОГО ЛИСТЯ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 87  Коментарів: 2
Тематика: Проза, казка, як курка лапою, портфель, кулькова ручка, несправедливість, нахил, натиск, перо, чорнила, літери, почерк, ідея
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.10.2014 09:59  © ... для СвітЛана 

Дякую за відгук! 

 08.10.2014 21:29  СвітЛана для © ... 

Чудово) Дуже і дуже сподобалось)) Доводилось писати перовою ручкою.) Правда, дуже і дуже давно... Дідусь учив колись) Є деякі очеп"ятки у словах: "рУчка," "натИску", "важКий") 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
12.04.2014 © СвітЛана
09.12.2010 © Тундра
05.04.2012 © Т.Белімова
09.12.2016 © Маріанна
20.05.2015 © Журналіст
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди