Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.10.2014 00:18Вірш
Про сучасність  Про місто  
80000
Без обмежень
© Ем Скитаній

Окупаційні віршики

до віршувань в окупації.

Ем Скитаній
Опубліковано 09.10.2014 / 25739

...Бог нас кинув по-чорному

Бог нас кинув і викинув...


" Кобза-сансара ", Ю. Іздрик.


1.

як радіє глупота!

як зненавистю скипає

московитськая орда!..

...що робити, я не знаю, 

коли в серці пустота...

роскажи мені, скажи -

як із пам"яті зітерти

день задурених в олжі, 

боронитися не вмерти?...

коли сили на межі.


2.

барани та вівці

никають по місту, 

нишпорять по місту

вівці, барани.

кучері не стрижені, 

не брудні, не чисті -

розбрелися в пошуку

де є їстивне.

не мала отара -

з-під копитів цоки, 

врубують у вулиці

різнобійний крок.

барабанить в юлиці

на окіл сутужний

мовчазне, байдуже

свійське, хутряне.

є для них усе тут:

в розруху травичка, 

сльозова водичка

спалених осель.

але не їстивна

та трава червона

і вода солона

наче сум гірка.

і втікла із міста -

жуйна, безталанна

забрела отара

і за небокрай, 

в змелену пустелю, 

де на спашу стерво... -

втрапила в халепу

зрада чабанів.


...чи то сон, чи явне -

зрозуміти важко.

вівці наче люди.

лаються вожді!

ділять неподільне

батогами, пугами -

у спекотній спаші

гнилісних ідей

уплелося, сплуталось

із людськими криками

бекання та мекання, 

гайворонів кряч...

і печально, гірко

все те споглядати

сном у нічку темну, 

наче на яву...


...чи зітреться з пам"яті

день в омані здурених, 

наглухо затулених

тінями тіней?..

те питання висне

докором сумління

і клубок гіркотний

в горло прикотив.


...каву наливаю

ранком, п"ю в задумі

із солодким печивом, 

печивом кришу...


...тут земля ділиться від

напіврозпаду і розпАду...


" Serpentari", Ю. Іздрик.


3.

спіймане небо сіткою засухи й спеки

попелом впало на спраглую землю.

настовбурченим грифом

дивиться місто в майбутнє

в чеканні кривавої бойні

останнього подиху миру.

люди обпалені спекою злоби

зненависті і переляку

никають

нишпорять

вкритими порохом венами вулиць

сомнабулічно моляться ідолу

на двоголового птаха

стерв"ятника

що вивертає бебехи міста

відригує сморід брехні

...розгублені люди

б"ються лобами об черево

в череві міста

вкритого попелом неба -

бо вірять

вірують в ідола

і проклинають Вітчизну

матом

"по фєнє" клянуть.


"я те що не ти" - нашіптує смерть

і я їй безмежно вірю...


"Дефініція", Ю. Іздрик.


3.

P. S.

вітаючи зміни в часі

аж здригався радісний в реготі

і марнотне минуле власне

відітнув від себе знехотя


і блукає просвітлений в темряві

невагомий

нічий

ніхто

непотрібний

без роду

без племені

світу зайвий німий фантом


і у сумнівах переламних

озирається у пітьмі

поміж нечистю і Богами

поміж сферами і людьми


і яскраво зірки хихикали

і манили

і прикликали

а в душі його

демони никали

у душі його

Боги спали...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
19.07.2014 Поезії / Білий вірш
Важке небо
18.10.2014 Поезії / Вірш
...у сутінь осінню
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Зім`ятий нарис
06.12.2016 © Маріанна / Вірш
Біла імла
06.12.2016 © Олена Яворова / Любовний вірш
Кохай...
06.12.2016 © Двірний Сергій / Вірш
Гора
06.12.2016 © Георгій Грищенко / Поема
Родина
Вірш Про місто
15.10.2014 © Анна Харченко
Гості
09.10.2014
Окупаційні віршики
15.09.2014 © Бойчук Роман
…В зіницях гордих левів і левиць…
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 8 (8+0+0+0+0)
Переглядів: 119  Коментарів: 18
Тематика: Поезії, вірш, пустота, байдуже, зрада, дурених, фантом, марнотне минуле, смерть
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.10.2014 21:34  © ... для Тетяна Чорновіл 

будемо вірити, що ця сторінка в історії країни як найскорше буде завершена... 

 11.10.2014 17:11  Тетяна Чорновіл для © ... 

Аж страшно читати в віршованому підсумку те що відомо й так! ((
Будемо плекати надію, що колись це все минеться і стане страшною сторінкою історії!
Не знаю, чи всі, хто заколочував каламуть цих жахливих подій, зроблять належні висновки.
Тримайтеся! 

 09.10.2014 16:06  © ... для Мальва СВІТАНКОВА 

дякую, Мальво. 

 09.10.2014 15:46  Мальва СВІТАНКОВА для © ... 

Цікава підбірка.
І між рядків читається багато! 

 09.10.2014 15:43  © ... для СвітЛана 

дійсно, який може бути пафрс...залишитися б собою. 

 09.10.2014 15:40  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

дякую. 

 09.10.2014 15:39  © ... для Панін Олександр Миколайович 

щіро вдячний! 

 09.10.2014 15:37  © ... для Тадм 

дякую, тадме! 

 09.10.2014 15:37  СвітЛана для © ... 

я б і хотіла щось добавити, але, думаю, у тому череві немає місця для пафосу... дуже жаль... 

 09.10.2014 15:37  © ... для Деркач Олександр 

дійсно, Олександре, що уе парадоксальна реальність - радіти окупації...тут тільки й залишається, що розвести руками... - і нічого тут не вдієш...дивуюся шахтарям і робітникам, які із "задоволенням"(?..) сприймають такий стан речей... 

 09.10.2014 15:31  © ... для Тетяна Белімова 

змушені "триматися", адже це наша земля, наша Україна і цю склянку гіркого напою розчарування в людях повинні випити...дякую,Тетяно, за розуміння. 

 09.10.2014 15:28  © ... для СвітЛана 

відчуття, що перебуваєш у смердючому, гнилому череві мене не покидає від першого дня окупації міста...таке всепоглинаюче радіння настання неволі у тутешніх мешканців...- я навіть і не знаю із чим його порівняти, аби зрозуміти, як таке може бути...але воно є! дійсно, що "від нас відвернувся Бог"... 

 09.10.2014 14:15  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Надзвичайно сильна поезія! Струс свідомості...
Чудово! 

 09.10.2014 12:21  Панін Олександр Мико... для © ... 

Досконала, потрібна, своєчасна поезія. 

 09.10.2014 11:42  Тадм для © ... 

Правдиво, зболено, відчутно.  

 09.10.2014 09:10  Деркач Олександр для © ... 

Гротеск, жорстока фантасмагорія...але парадокс - це реальність((( Чудова, сильна поезія 

 08.10.2014 22:30  Тетяна Белімова для © ... 

Гіркі слова. Не знаю, пане Миколо, як ви там ще тримаєтеся? Я б не змогла. Уже б, певно, втекла світ за очі. Важко серед таких жити. Ми ж люди. Хочемо, аби нас розуміли, і з розумінням ставитися до ближніх. А як таких зрозумієш? А вони тебе?
Вівці - саме те слово і образ вийшов влучний, місткий. Не страшні, не брудні, ніякі. Вівці - баранота! Сумно і страшно від визнання того, що це - правда.  

 08.10.2014 21:04  СвітЛана для © ... 

Я не знаю що й сказати... Знаєте, відчуття, що зазирнула у правду. І та правда зовсім не красива, але така життєва, справжня, без блюзнірства, що раптом, мимоволі, відчулася тією вівцею, або ж тим сліпцем... Дякую за цю розгорнуту подорож думаючим словом небайдужого автора. Чудово! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
14.09.2011 © Ілля Герасюта
03.05.2011 © Наталі
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
08.02.2012 © Серж
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди