14.10.2014 14:04
для всіх
151
    
  1 | 1  
 © Анна Харченко

Там, де спокій

На зміну пекучому болю приходить втома й апатія

Пусто й індиферентно, де правила пекельна автократія…

Більше не можу слухати стихійні звуки навіть самого Вівальді

Більше не хочу, щоб рвалися струни в шаленому ритмі гітари

Мені б лиш туди, де серед мрійливо-рожевого цвіту флейта заграє

Туди, де серед ароматно-чарівних троянд сердечно соловей заспіває

Туди, де у блакитному небі пливтимуть мрій зефіринки

А небо лиш пустить щасливі свіжо-росяні краплинки

Туди, де без страху загляну у мов скельце озерце

А небо буде палати ідеями й гріти теплом серце…

Втомилась від барабанно-рокових нервово-збудливих ритмів

Не хочу тонути у солоному морі джазово-блюзових звуків

Лиш тільки туди, де спокою мелодійність душу зцілює поступово

Туди, все поринаю частіше, глибше, свідомо чи несвідомо…



2014 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!