15.10.2014 15:29
для всіх
399
    
  9 | 9  
 © Антоніна Спірідончева

Осіння красуня

До сонця берізонька крутиться станом,  

Обмахує тіні, вхиляється ніжно,  

Неначе уперше за осінь – кохана,  

Немов обірвала нитки із колишнім. 


Танцює із вітром в важкому намисті,  

У золоті плаття – яскраві смарагди. 

Вона після ночі солодка і чиста 

І мріє в цю осінь – любити і грати. 


Всоромлено тягнеться клен до берези. 

І поки навколо палає багаття,  

Гілками незграбний і досі тверезий,  

Підступно цілує розвітрене плаття. 


Приборкати хоче цю пишну величність,  

Що крутить вершечком, прудка і смішлива? 

Та ж він нерухомо стояв цілу вічність,  

І соки – сто літ, як застигли у жилах. 


Заплуталась віттям тонким об гілляку 

І вирвалась зразу з обіймів, патлата. 

Він навіть відчути не встиг переляку. 

Щасливий! І бач, не просив і не сватав

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.10.2014 18:20  Тадм => © 

красиво!

 16.10.2014 22:16  Ганна Коназюк => © 

Красиво!... Майстерно і витончено...

 15.10.2014 22:44  Віктор Насипаний => © 

Чудово!

 15.10.2014 22:37  Тетяна Белімова => © 

Пані Антоніно! Вражена вашою майстерністю! Вітаю вас на Пробі Пера))

 15.10.2014 19:52  Суворий => © 

Не думав, що еротичний вірш можна написати без обмежень по віковій категорії (зелений кружечок). У Вас вийшло...

 15.10.2014 15:43  Панін Олександр Мико... => © 

Чудовий вірш.

 15.10.2014 15:38  Олена Вишневська => © 

Ніжна, майже невагома інтимна лірика)))
Дуже сподобалось!