20.10.2014 07:33

для всіх

377

4 | 4

 © ЛЮЛЬКА НІНА

Українська мова й слово

Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, а лиш камінь має
Сидір Воробкевич

Українська мова й слово – Господа творіння, 

Між собою спілкуватись його провидіння.

Слово миле, слово гарне – це Божеє чудо, 

Не раз хотів знищить ворог, проклятий Іуда.

Наше слово українське, діти його знали, 

З материнським молоком у себе всмоктали.

І з піснею колисковов серцем відчували, 

Як свята земелька воду, у себе ввібрали.

Мову нашу, слово наше віки пригнітали, 

Говорити, спілкуватись нам забороняли.

А тирани сотні раз закони робили, 

Українську мову й слово людям боронили.

А північний наш сусід забороняв слово, 

І укази видавала Катерина строго.

А румуни буковинців за слово карали, 

В школах дітей прутиком по руках шмагали.

Наша мова українська летіла по світу, 

Нею щиро розмовляли дорослі і діти.

Запроданці й зрадники говорить не вміли, 

Мову нищили, гноїли, її не хотіли.

А тепер деякі "наші", кажуть, що вкраїнські, 

Хочуть знищити прекрасну мову українську.

Та не зможуть, бо звучала віки і століття, 

Мова наша процвітала і житиме вічно.

с. Нижні Станівці, Буковина, 14.10.2013.