Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
02.11.2014 23:38Есе
Для коханої [для коханого]  Про час  Про життя  Про душу  
Цінуйте...
110000
Для дорослих (18+)
© оксамит

Цінуйте...

Кажуть, що потрібна всього одна хвилинка, щоб помітити особливу людину, лише година-щоб її оцінити, і всього день-щоб її полюбити, але потім знадобиться ціле життя, щоб її забути. (невідомий автор)
оксамит
Опубліковано 02.11.2014 / 26128

- До Києва?

- Так сідайте.

Холодні ранки, а в авто затишно. За смужкою тоненького скла-осінь. Якось так незрозуміло, спочатку ця пора така красуня, немов її вдягає найдорожчий і найвідоміший модельєр, вкладаючи в неї всі свої задуми і мрії. А згодом вичерпавши свої ідеї, скине з неї жовто-багряне мереживо перетворивши її на змучену втомлену жінку, думки якої ріжуть зболілу душу. Отака вона пізня осінь...

- Отакої осінньої пори, моє кохання голосувало на дорозі і попросилось підвезти.

Його голос звучав тихо, якось боляче-ніжно. Відчувалось, що йому просто треба поговорити.

- Вам нецікаво? Та це й не дивно, але іноді...

Вона промовчала не повертаючись дала зрозуміти, що вислухає, бо знала, що саме іноді чужі незнайомі, хай не зрозуміють, але принаймні вислухають...

- Це я зараз відчув, що то було справжнє. А тоді, можливо втіха, можливо пристрасть, можливо адреналін, який вносив свої корективи у буденність.

В Її пам`яті спливла затишна кав`ярня на розі вулиці, де було тепло і привітно, і пахло щойно змеленим кавовим зерном. Саме там Її кохання постукало до Неї...

- А вона летіла до мене, незважаючи ні на що, приймаючи мене таким, як є. Мене це захоплювало і втішало, це приносило задоволення, але згодом, неначе набридало, і я робив що хотів, а ще думав, що вона хоче мене приручити, підпорядкувати собі, і страх бути невільним брав верх, а ще була впевненність, що нікуди не дінеться, тому дозволяв собі поводитися з нею, як вважав запотрібне... А виявилось по іншому-вона просто любила.

Вона слухала і мовчала. Близьке і знайоме. І навіть не хотілось, щось радити і співчувати. Схоже на осінь. Красивий початок, де серце виривається від побаченої краси, де світ грає такими барвами, що тільки раз в житті вони малюються душею, і сумний кінець, де хтось безжалісно нанесе чорно-сірий тон. І в кав`ярню вже забігаєш, щоб випити кави, і аромат щойно змеленого зерна вже буденний, і на дорозі голосує не кохання, а попутний, який дасть декілька купюр, як вдячність, що його підвезли..

- Ви даруйте, що так.., дуже хотілось вибалакатись. Час він вилікує...

- Час не має лікувальних властивостей, час навчить жити з болем, і це добре, що Ви відчуваєте біль, значить Ви жива людина. Все владнається за винятком того, що справжнє, яке стукало, кричало і просто любило-зневірилось, бо Ви були впевнені, що нікуди не дінеться...

- А я думав, що Ви не слухаєте.

Вона дістала двадцять гривень і мовчки поклала на капот...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.11.2014 Поезії / Вірш
Мій листопад
06.11.2014 Поезії / Філософський вірш
Світ народжений в ілюзії
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
Сан Санич
30.11.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
За ялинкою
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
07.11.2016 © Лука / Оповідання
Острів
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 11 (11+0+0+0+0)
Переглядів: 235  Коментарів: 8
Тематика: Проза, есе, осінь, кохання, поговорити, відчуваєте біль, чорно-сірий тон
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.06.2015 08:21  © ... для Якобчук Павло 

Дякую Павле! 

 21.06.2015 04:27  Якобчук Павло для © ... 

"- А вона летіла до мене, незважаючи ні на що, приймаючи мене таким, як є. Мене це захоплювало і втішало, це приносило задоволення, але згодом, неначе набридало, і я робив що хотів, а ще думав, що вона хоче мене приручити, підпорядкувати собі, і страх бути невільним брав верх, а ще була впевненість, що нікуди не дінеться, тому дозволяв собі поводитися з нею, як вважав за потрібне... А виявилось по іншому-вона просто любила."

Якщо і є якісь перепони для слова, або бетонні стіни, невичерпні криниці живого слова завжди будуть оновлені свіженькою водою. І такі чарівні кавові нотки. Супер.

 08.11.2014 12:02  Ксюша для © ... 

Щиро, геть за душу пробирає... 

 06.11.2014 11:49  Анастасия для © ... 

Так чуттєво,так по справжньому! Гарно... 

 04.11.2014 11:14  іміз для © ... 

у кожного, мабуть, є потреба бути вислуханим...незнайомий слухач - як раптове просвітління. З`явилось, бо так і треба - лише на мить, щоб навчити жити з болем...Дуже глибока мініатюра... 

 03.11.2014 11:52  СвітЛана для © ... 

Роздуми такі пережиті.... Від них віє проникливою щирістю... Рідко коли зустрінеш у творах стільки душі... Гарно... 

 31.10.2014 09:56  Тетяна Белімова для © ... 

Слухати і розуміти - це чи не найбільше вміння. 

 30.10.2014 21:56  Олена Вишневська для © ... 

Дуже.... просто без слів! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
05.04.2012 © Т.Белімова
09.12.2010 © Тундра
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди