Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.09.2010 10:43Оповідання
Для дорослих  Про гумор  
10000
© Михайло Трайста

Смерть і баба Соломія

Михайло Трайста
Опубліковано 30.09.2010 / 2613

Стара Соломія Кулешариха не була ні хворою, ні слабою, ані такою старою, якою намагалася зі всіх сил видаватися. Жерла баба, як голодний вовк, пила, як верблюд, і спала та хропіла, як ведмідь зимою в барлозі. Та тільки й спокою було, коли спала, бо як прокинеться, то одразу починає йойкати та голосити: 

– Ой, навіщо я стара та слаба на світі живу-у-у?.. Ой, де та смерть, що не йде за мною-ю-ю?... Ой, приходь, смертечко, приходи-и-и!... Нікому я не потрібна вже, нікому-у-у!... 

І так щодня голосила баба Соломія, що вже й сусідам набридло, а її зятеві Василю, – що вже й говорити?.. Терпів бідний Василь, заздрив чоловікам, коли помирали їх тещі, набагато добріші від його «Баби Яги». Ось, наприклад, Клим Воронько!.. Його теща була, як шматочок хліба, а коли померла, то Клим з радощів два тижні пив та гуляв, пригощав усіх, хто б не зайшов до корчми. А Теофіл Корч!.. Коли його теща впала в криницю, то бігав по воду до колодязя сусіда Петра Олушка, щоб наповнити свою криницю, в якій вода доходила лише до підборіддя. А він, Василь, скільки натерпівся, але жодного лихого слова старій не сказав ніколи. І догоджає їй у всьому, дає їй, чого тільки забажає, а вона, замість того, щоб подякувати, цілими днями скаржиться сусідам, що він жадає її смерті, що збиткується над нею так, що сама собі просить смерті, а та клята смерть не приходить за нею. 

«А що було б, якби я?...» – майнула у Василевій голові думка. 

Наступного дня, після того, як стара наїлася, напилася пива і почала свій «ритуал» запрошувaння смерті, Василь закутався в білу верету, взяв на плечі косу і став під бабиним вікном... 

– Ой, смертечко, мила-а-а, ой, смертечко люба-а-а, приходь за мною-ю-ю, прихо-о-одь! – голосила стара. 

Тоді Василь постукав у вікно. 

– Хто там?.. – запитала баба. 

– Я!.. – відповів тонким голосом Василь. 

– Хто ти?... 

– Я – смерть!... Хіба ти не кликала мене і не благала, щоб я прийшла за тобою?... Ось я і прийшла!.. 

– Як?... Що?.. – запитала перелякана баба Соломія, наближаючись до вікна, та коли побачила велику білу смерть з косою на плечах, давай голосити знову: 

– Ой, смертечко мила-а-а!... Ой смертечко люба-а-а!... Яка тобі хосна з мене старої?.. Дивись, яка я, лиш шкіра та кістки!... Іди та скоси мого зятя, він ситий, як бугай. З мене тобі не хосна, смертечко, ой не хосна-а-а!.. Іди за зятем моїм, смертeчко, йди!.. 

– Ну якщо не хочеш помирати, то більш не клич мене пусто-дурно, – ледве стримував сміх Василь. – І зятя свого більше не чіпай, а завтра, щоб я тебе побачила з сапою на ниві, бо якщо не буде так, то в цей самий час я буду тут, за тобою прийду, зрозуміла, Соломіє?.. 

– Зрозуміла, смертечко, зрозуміла!.. – відповіла перелякана стара Соломія. 

Наступного дня всі люди села хрестилися, дивуючись, що баба Соломія подалася сапати кукурудзу, тільки її зять Василь хитро посміхався. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
29.09.2010 Проза / Оповідання
Робочий день старого Яреми Копити
01.10.2010 Проза / Оповідання
Справедливий брехун
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Оповідання Про гумор
04.10.2010
Черешні
30.09.2010
Смерть і баба Соломія
27.09.2010
Як Петро Мокуш та Павло Когут хотіли панами стати
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 494  Коментарів:
Тематика: Оповідання, гумористичне оповідання, гумор, баба Соломія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +6
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +47
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
27.03.2012 © Микола Щасливий
17.03.2014 © Тая
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди