30.10.2014 20:58
для всіх
192
    
  2 | 2  
 © Шупер Віктор

Надаремно

людина завжди потрібна людині

витрачай наш час надаремно

викидай під холодний дощ

розвішуй на хмарах

накидай на сітківки

чужих антен


пускай за водою

за стрімкою її течією

але потім...

пізніше

будь ласка не плач

коли в Твоє

тріпочуче птахою серце

завітає самотньо

і сум

і шторм

і пекельно-болючий щем


витрачай наш час надаремно

Ти ж впевнена

ми є вічні

в цьому світі живому

і достобіса трагічнім

час щомиті лине у вічність

ми ж залишаємось

згадками на обличчі

людей

що чекають

буденного завтра


витрачай наш час надаремно

доки горить останній сірник

доки вугілля ще гріє

ватру



29.10.2014р. [21:21]

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.10.2014 22:01  Ганна Коназюк => © 

Ваша поезія нагадала стиль написання Євгенії Кононенко... Однієї з моїх улюблених поетес...
Звичайно, що "чудово"!!! Бо таки так!)))

 30.10.2014 21:31  Світлана Рачинська => © 

Класно! Правда, сподобалось)