Елегія з хризоколою
з рубрики / циклу «Очі - сині та зелені»
Війна у новинах. І вірус Ебола.
За вікнами б’є давнім гомоном вежа.
А синя краплинка в руці, - хризокола, -
У світлі від люстри така незалежна!
В ній море вирує, свобода і простір,
З глибіні здіймаються хвилі могутні.
Хай там веселяться і бавляться гості –
Сьогодні в кімнаті я цій не присутня.
Я зараз у темних незвіданих далях,
Де море шумить і де хвилі пророчать.
Моя хризоколо! Скарбнице печалі!
В тобі я і досі ще бачу ті очі…
