09.11.2014 21:47
для всіх
373
    
  8 | 8  
 © Тетяна Чорновіл

Осені кленовий листопад

Осені кленовий листопад

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Закоханий у осінь до нестями, 

Клен сипле злото листя їй до ніг.

Дарма, що ранній недоречний сніг

Морозними снує передчуттями

Між спалахи зізнань несамовиті.


Осудливо стримлять у небо хмарне

Оголених тополь сухі вершки, 

Пліток сміття струсивши на стежки.

Зійшло імлою їх знамення марне –

Осінні мрії клен таїть у вітті.


Хоч дощ мрячить і вітер неспроста

Десь у захмар’ї тінь зими наглядів, 

У пристрасті кленових листопадів

Палає щастям осінь золота, 

Пізнавши диво трепетної миті.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.11.2014 14:41  Антоніна Грицаюк => © 

Неначе поринула у вашу осінню круговерть! Чудово!

 11.11.2014 10:41  Ганна Коназюк => © 

Красиво, образно, чудово!!! Форма - супер!)

 10.11.2014 10:27  Тадм => © 

трепетна поезія!

 09.11.2014 22:28  Тетяна Белімова => © 

Красиво про пізню осінь)) Гарно вийшло!

 09.11.2014 14:55  Олена Вишневська => © 

Справжнє диво у Ваших рядочках!

 09.11.2014 13:49  Георгій Грищенко => © 

Чудовий, чутливий вірш.

 09.11.2014 09:14  Ірина Затинейко-Миха... => © 

прекрасно...така поезія зігріває у листопаді! Прекрасно...

 09.11.2014 07:07  Деркач Олександр => © 

Чудово... просто хімія з біологією, а чомусь кленове листя найкрасивіше)

 09.11.2014 00:46  Олег Буць => © 

Закоханий у Вашу поезію до нестями!)))

 08.11.2014 21:57  Панін Олександр Мико... => © 

Замріяний народний пейзаж, глибокі відчуття, а разом з тим - якесь гармонійне, майже японське хоку-відлуння.

Чудово.