09.11.2014 00:28
для всіх
230
    
  - | -  
 © Савко Назар

ТРИМАЮСЯ...

Тримаюся… хвилина за хвилиною…

Злітаю, падаю, стріляю, і мовчу.

Не знаю, чи залишуся людиною.

Від розпачу, не від страху, тремчу.


Скрипить пісок зі смаком нікотину

На жовто-сірих стиснутих зубах.

Сьогодні я напевно не загину, 

Хоча до мене смерть давно торує шлях.


Хапну на повні груди знову диму

І видихну назустріч ворогам.

Броню поправлю, порівняю спину, 

Голодним спогадам себе всього віддам.


Та лемент куль не дасть спокійно мріяти, 

Нагадуючи про свою мішень.

Потрібно виживати, треба діяти, 

Шукати ціль і вихід в новий день.


Тримаюся…хвилина за хвилиною…

Черговий відробляючи наказ

Не знаю, чи залишуся людиною, 

Себе в собі катуючи щораз.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.11.2014 12:38  Сашко Новік => © 

плюс.