07.11.2015 00:11
18+
104
    
  1 | 1  
 © Олександра

Реальність

з рубрики / циклу «Подих осені»

Не треба більше слів. Вже досить.

Думки сховаю глибоко в душі, 

Не треба вже і квітів у волоссі, 

Зилишу усі спогади свої...


Слова ставали для усіх пустими, 

Тепер не слухали чужі думки, 

А почуття ставали кам`яними, 

Як мов застигли раптом від зими...


Як диво, знову в мене б`ється серце

І сльози повертають дивом до життя...

Я просто спала? Кров кипить із перцем, 

Спокійне стане знов серцебиття.


Вночі.. Це снилися кошмари?

Душа моя, тепер спочинь.

Знов ранок, знову білі хмари

Я знов побачу у вікні просинь.


Чи то реальність болем снилась?

Чи то заснула я спокійно там?

Чи то усе-таки колись здійснилось, 

Кошмар утілився в реальність сам?


Не знаю, просто прогуляюсь в лісі.

Зітхну, не бачивши звичне шосе.

Знайду утіху в звичному горісі, 

Забуду біль й у зелені усе.


Реальність - річ жорстокої не стрінеш, 

Міста холодні й зовсім неживі.

Тепер папір лише помнеш і зігнеш, 

А волю візьмеш в лісі на траві.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2015 09:42  Каранда Галина => © 

двічі верталася на автора глянути, чи не Оля писала)))
Саша, ти молодець! все краще і краще виходить... неймовірно талановита сім`я! (чи я вже це казала?:))))
а як вашу меншеньку сестричку звати? вона теж сюди прийде??? ми чекатимем! так і передай!)

 07.11.2015 02:31  Серго Сокольник => © 

Це точно... Це гарно... В лісі на траві...)

 07.11.2015 01:25  Галя Погуляй => © 

...такий цікавий вірш... неоднозначний... стан ЛГ в цій реальній реальності страждає від втрати якихось ілюзій... так мені здалося принаймні - можливо помиляюсь...
Не ображ - в другому куплеті пропущена буквочка в слові
"ставАли"...