12.11.2014 22:27
Без обмежень
103 views
Rating 0 | 0 users
 © Анна Харченко

Далі

Осінь туманно вглядається в зимові далі

Які тривоги прийдуть зі снігами, куди злодійка-доля нас несе?

Стою одна, на черговому я причалі…

Скоріше б пташкою у теплі краї, холодне крижане залишити усе

Втекти від себе вчорашньої, сховатись

Та думки-кораблі до берега твого пристали, покидали якорі

Не перестаю я собі дивуватись

Кричати, плакати, зрікатись і так до сходження зорі…

А потім знов до острова вертатись

Туди, де мури, фортеці, де раніше цвіли наші сади

Без сподівань у душі сподіватись

І кораблям як завжди розбиватись об здогади-спогади…


Осінь туманно вглядається в зимові далі

Душа повертає, ламає простори й часи, від реальності втікає…

Мрійливі думки занадто зухвалі

Що їм стіни, гори, ліси?.. Їх ніщо не злякає, ніхто не здолає…

Кораблику мій, ти до нього неси…

 2014 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про розлуку, Про кохання, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Пусто, холодно... / Вірш | Анна Харченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «У моєму домі не загоряється світло / Вірш | Анна Харченко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Анна Харченко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Анна Харченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо