20.11.2014 15:55
Без обмежень
2521 views
Rating 5 | 9 users
 © Бойчук Оля

Три колоски

Полем - як долею, босою-голою

крізь ніч і туман, аби непомітно.

Зранена холодом, страхом і оловом

Землю вбійняла. Свідок їй вітер...


Три картоплини у пазусі зморщеній

Три колоски, сльозами пророщені

Три Отче наш й Богородице Діво


Тисячі кроків. Облуплена стінами.

Дошка на дошці, притрушені сіном.

І стеля, як небо – і сіре, і низько.


Пальці-коріння, обтягнута кістка

Зілля на шиї замість підвіски

Сльози і піт крізь діряві долоні стекли.


Сни - вже не сни, задимлене марево

Діти-анге́ли вкриваються хмарами

Три колоски проросли… Спаси –сохрани!

Івано-Франківськ 20.11.2014



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про Голодомор, Для дорослих, Про життя і смерть, Про минуле

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Світанок-вершник / Вірш | Бойчук Оля». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пурпурові айстри / Вірш | Бойчук Оля». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Бойчук Оля.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.11.2014 17:20  Пірнач => © 

Шикарно.
Дуже класний текст. 

 21.11.2014 13:53  Олександр Новіков => © 

крутий вірш 

 21.11.2014 13:28  Ірина Затинейко-Миха... => © 

моторошно...сильно! дуже сильно написано, Олю! захоплююся Твоїм талантом! 

 20.11.2014 22:43  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую. Приємно. 

 20.11.2014 22:43  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую!. ..не оминуло, і дай Бог, щоб не вернуло... 

 20.11.2014 22:41  © ... => Тетяна Ільніцька 

Тань, дякую за коментар і професійну точку зору. У мене все на інтуїтивному рівні, я не розбираю свої думки і слова відповідно до знань з мовознавства ( яких у мене нема)) Це мене заспокоює. Бо я пишу щиро те, що пишеться. А кожен читач вже бачить у творі щось своє. І це приємно.
І чесно, я ще не визначилась - поет я чи прозаїк)))
Дякую! 

 20.11.2014 22:24  Тетяна Ільніцька => © 

Олю, важко коментувати цю тему. Мені особисто дуже і дуже, тому що багато життів, загублених Голодомором(( та все ж відзначу, що у тебе нема такої собі сльозливої патетики. Не витискати з читача сльозу, але змалювати картину - моторошну і правдиву - ось завдання поета.
Метафоричне мислення - це те, чим не володіють прозаїки у достатній мірі)) А у тебе виходить! І в прозі, і поезії це передавати. 

 20.11.2014 22:16  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Болюча поезія і завжди на часі, бо кожну українську родину не оминуло лихо Голодомору...
Чудово написано! 

 20.11.2014 21:36  Панін Олександр Мико... => © 

Гарна, трагічна, потрібна поезія. 

Публікації автора Бойчук Оля

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо