Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.11.2014 21:20Оповідання
Для дорослих  Про літературу  Про сучасність  
00000
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

Диво дивне

Фантасмагорія з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Та й сон же, сон, напрочуд дивний,
Мені приснився —
Найтверезіший би упився,
Скупий жидюга дав би гривню,
Щоб позирнуть на ті дива.
Та чорта з два!
«Сон», Т. Шевченко
Дарія Китайгородська
Опубліковано 21.11.2014 / 26479

- А ну, киш, бісове створіння! – вкотре лайнувся Тарас, проганяючи нахабного голуба зі своєї голови. – От лихо мені з вами! Хоч проси, щоб захисний дашок збудували. Чи, мо`, якусь парасолю дали…

Так починався звичний ранок для бронзового Тараса у сквері навпроти червоного корпусу університету. Студенти бігли на пари, офісний люд поспішав до бізнес-центру на Володимирській, а на сходинці під постаментом уже вмостився місцевий безхатько. Це був його постійний пост, який він зайняв ще влітку, просиджуючи тут цілими днями. Зараз «пан-товариш», як про себе називав його Тарас, надовго не затримувався, бо зимно, однак встигав перекинутися кількома словами з бронзовим співрозмовником.

- Ну то як воно ведеться, Тарасе, у твій 200-й рік? – розпочав стару-нову балачку «пан-товариш». - Квіти приносять? Побачення призначають? Бачу, не нудно тут тобі…

- Та не нудно. Знаєш, життя вирує, цікаво спостерігати за людьми. І квіти є, й побачення призначають. Всіляке буває. Навіть кумедне! Наприклад, на тому тижні дві вродливі панянки в коротеньких сукенках сіли біля мене на сходах, дістали хліб, сало й пляшку пива й так смачно почали наминати, що в мене ледь слинка не потекла. Вперше за багато років сало мені пахло! Таке з перчиком, трохи прикопчене, «по-угорськи» називається… До нього б ще чарку оковитої! І що ти думаєш? Не з моїм щастям! Не встигли дівки й півпляшки випити, як прийшов міліціянт і прогнав їх з криком, що вони ображають гідність пам`ятника. Дурня якась… Яка може бути в нього гідність? Він же пам’ятник! – знизав плечима Тарас.

- Ой, ти подякуй, що тих панянок не забрали у відділок за порушення закону. А могли… Вони ж пиво пили у громадському місці! Мене знаєш скільки разів за це закривали? Але – хе-хе - що з мене візьмеш, - заскрипів дрібненьким сміхом «пан-товариш».

- А ще мені подобається сучасна мода: коротенькі спіднички, обтислі сукні, високі підбори, стрункі ніжки. Вчора бачив таку панянку, що ледь не зіскочив з постаменту, щоб побігти слідом та відрекомендуватися… Дівка – вогонь! Білявка, малесенького зросту, стан тонесенький, - як лялечка. Черевичками – цок-цок. Так і схопив би в обійми, – замріяно продовжив Тарас. – Була в мене колись така…

- І як ти це собі уявляєш? Підходиш ти до неї, вклоняєшся і кажеш: «Я – Тарас Григорович Шевченко, радий познайомитися»? Та вона з вереском почне кликати на поміч і в «швидку» зателефонує, - скептично скривився «пан-товариш».

- Чого це вона верещатиме? Бо я бронзовий? – образився Тарас.

- До чого тут твоя бронза! Ти ж світоч! Геній! Батько нації! А батьки нації не знайомляться на вулиці з гарненькими дівчатками, - повчально підняв палець догори «пан-товариш». – Батьки нації скромно стоять у скверах, як оце ти, сумно позирають зі стін в чиновницьких кабінетах, скорбно схиляють голови на картинах в музеях і взагалі не лізуть туди, куди їх не просять.

- Бридня! От мені цікаво, хто таке придумав? Я б його, супостата… Він би в мене на віки в землю вгруз, він би в мене мав пам’ятники тільки з бетону поганої якості! Щоб у нього всі, хм-хм, зуби викришилися! - гнівно потряс кулаками Тарас.

- Ша! Розходився тут мені. Ще люди почнуть зглядатися… - намагався втихомирити співрозмовника «пан-товариш».

- Що ти мені рота затикаєш! – пирскав бронзою Тарас. – От сам подумай: у світі є понад 1100 моїх пам`ятників…

- Звідки знаєш? – перебив Тараса безхатько.

- Звідки-звідки… Звідти! Гугль сказав. А скільки на них коштів пішло, – навіть він не знає. В 47 країнах стоять. Думаєш, всі вони в курсі, хто я? А от якби хоча б частина цих грошей замість каміння чи металу була вкладена у видання моїх книг, чи поповнення бібліотек, чи сценарії за моїми творами. Зняли б, наприклад, трилер «Гайдамаки» чи, скажімо, мелодраму «Наймичка». Купа народу дивилася б із задоволенням! – ще більше розходився Тарас.

- Тю-у-у! Ну ти й сказонув! – недовірливо протяг «пан-товариш». - Ти ж класик! Які трилери? Які мелодрами? Ти ще скажи, щоб реп почали читати на твої вірші!

- Та хоч би й реп! – ніяк не міг вгамуватися Тарас. – Ти тільки уяви: в кожній школі готують вистави за моїми поемами, от як, скажімо, в Штатах чи Британії за п’єсами Шекспіра. Там діти перевтілюються в легендарних героїв, зображують їх на сцені, переймаються їхніми почуттями, проживають їхні життя… Отак треба! Хоча я більше рок люблю… Нехай на рокову музику мої вірші кладуть… - уже втомлено махнув рукою Тарас.

- Ну що ти, не сумуй, - взявся розраджувати «пан-товариш». – Дивись, скільки тут гарних дівчат сьогодні. Гайда, підморгнемо якійсь, може, на душі легше стане.

- Ет, яке там підморгування, - все тихіше говорив Тарас. – Все це неправильно, не так має бути…

- Ну, тоді я пішов? – запитально подивився безхатько. – Холодно.

Але Тарас його вже не чув. Тому «пан-товариш» пошкандибав геть, а йому навздогін ще довго лунало ледь чутне бурмотіння:

- А, це знову ви? Лихо мені з вами… Ану киш, киш…


Всі співпадіння з особами, місцями, спорудами та назвами художніх творів повністю, тобто абсолютно випадкові:)

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
20.11.2014 Поезії / Вірш
Сон Путіна
06.01.2015 Проза / Мініатюра
Про Андрія Первозваного
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
У п’ятницю, 13-го...
05.05.2011
Нехай залишиться нерозгаданим?
28.06.2013
ПАНІ З МІТЛОЮ
21.11.2014
Диво дивне
29.01.2016
ЛЕГЕНДА ПРО СТАРИЙ МЛИН
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 130  Коментарів: 2
Тематика: Проза, оповідання, Тарас, університет, життя вирує, сало, Шевченко, Батько нації, класик, підморгування
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.11.2014 12:23  © ... для Ганна Іскренко 

Дякую, пані Ганно! Давно думала про те, що все в нас якесь занадто пафосне, далеке від справжнього життя. От, таке написалося:) 

 25.11.2014 21:30  Ганна Іскренко для © ... 

Мудро, дотепно і просто чудово. Особисто я трилери не люблю, але мелодраму "Наймичка" з радістю подивилася б, а щодо Кобзаревих віршів, покладених на рокову музику, то я була б першою фанаткою) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
18.09.2013 © Тетяна Белімова
07.02.2014 © Суворий
12.04.2011 © Закохана
26.11.2011 © Микола Щасливий
22.09.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди