Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.11.2014 11:25Гумореска
Для дорослих  Про гумор  
40000
Без обмежень
© Арсеній Троян

Смерть Всухомяткіна

(чорний офісний гумор)

Арсеній Троян
Опубліковано 21.11.2014 / 26491

— Оце б зараз поїсти, поспати, а тоді ще поїсти і поспати, — говорить працівник Свєточка, головний по синім та жовтим бланкам, фанатка актора Балуєва, дожовуючи третій бутер. — Ех, і чому зараз не п’ятниця?

— Тааааак, — озивається зі свого кутка Галина Ігорівна, почесний заправляльщик синіх бланків у файли, чемпіон міста з гри «Розвеселий свинарник», невтомно клацаючи мишкою. — Таааак… Таааак… Тааак прокидатись не хотілось.

— Я б зараз додому пішла, — замріяно говорить Свєточка, випльовуючи крихти хліба. — Оце б прийшла і лягла. А тоді б поспала. А тоді б поїла.

— Таааак, тааааак, — тягне своє Галина Ігорівна, не відриваючись від свиней.

У кімнату заходить начальниця і всі роблять вигляд, що працюють. Начальниця це все бачить, але не зважає — звикла. Натомість питає:

— А що це в нас посеред робочого приміщення лежить і смердить?

Тиша. Галина Ігорівна дивиться на Свєточку, Свєточка дивиться на Галину Ігорівну, давиться бутером і тихо промовляє:

— Так це Всухомяткін…

— Хто? — перепитує начальниця.

— Ну Всухомяткін … Наш старший по відру й наборщик літер «р», працівник офісу.

— Чого? — знову перепитує начальниця.

— Офісу! — нервує Свєточка.

— Офісу? А це що? — далі продовжує своє начальниця.

— А це все, — долучається до розмови Галина Ігорівна, показуючи руками на приміщення.

— Аааа…. — тягне начальниця, а потім починає злитись. — Слухайте, ну йо-майо, ну треба ж якось починати працювати! Давайте, зберіться, чи ви хочете, щоб я його прибирала? Я, звичайно, можу, але в такому разі більше в штаті тримати ще когось недоцільно, безсумнівно…

Вона виходить, а жінки витягують голови, розглядаючи Всухомяткіна, котрий завмер у прикольній позі зі шматком гамбургера в руці.

— А він точно… того? — тихо питає Свєточка.

— Не знаю. Треба перевірити, — відказує Галина Ігорівна.

— Як?

— Я думаю, забрати гамбургер. Якщо почне кричати типу «майо, майо», значить, живий.

Свєточка завмирає, її завжди вражали розумні люди.

Проте до Всухомяткіна ніхто не підходить, жінки кидають погляди одна на одну. Минає половина дня, настає перерва, в кімнату заходить начальниця, йде до шафи зі звітністю за минулу годину, наспівуючи якусь пісеньку, перечепляться через Всухомяткіна і смачно розпластується на підлозі.

— Та вашу ж м…! Скільки це ще триватиме! — репетує начальниця зі своєї лежачої позиції. — Я ж просила прибрати це! Просила!

Начальниця репетує всю перерву. Вона підводиться, ходить по кабінету і виголошує об’ємну промову про те, як треба працювати. Жінки сидять зі втягнутими плечима і кидають одна на одну погляду.

— Так, все! Свєточка, приберіть це! — завершує начальниця.

— А чого я? — обурюється Свєточка.

— Ну а хто?! Прибрали б, уже і забули!

— Я його туди не клала…

Начальниця розводить руками і звертається до Галина Ігорівни:

— Галино Ігорівно, ви ж досвідчений працівник, вирішіть цю проблему.

— Я б з радістю, — відповідає та, — але в мене алергія на мертвих офісних працівників.

— Тьху! — плюється начальниця і виходить.

День добігає кінця. Довгі тіні падають на техніку, людей, жінок, котрі ображено мовчать, на силует Всухомяткіна.

— Нє, ну так завжди! — нарешті ображено озивається Свєточка. — Якщо що, то зразу «Свєточка»... А я, між іншим, уже проголодалась.

— Таааак, таааак, — говорить Галина Ігорівна, не відриваючись від монітора.

Раптом Всухомяткін підводиться і виходить.

— Куди це він? — питає Галина Ігорівна.

— Не знаю, — все ще ображено говорить Свєточка, — але гамбургер між би і залишити.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
15.11.2014 Проза / Есе
П. В. О. — покоління вимушених оптимістів
24.11.2014 Проза / Нарис
Шинна галявина
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Гумореска Про гумор
19.12.2015 © Віктор Насипаний
НЕПРАВИЛЬНО
21.11.2014
Смерть Всухомяткіна
18.03.2014 © ИЛЬЯ ИЛЬФ, ЕВГЕНИЙ ПЕТРОВ.
Нью Васюки
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 155  Коментарів: 5
Тематика: Проза, гумореска, поспати, поїла, начальниця, Всухомяткін, працівник офісу, гамбургер
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.12.2014 10:55  Настя для © ... 

Класс)) 

 23.11.2014 22:44  Ганна Іскренко для © ... 

Кожне слово - правда:) 

 21.11.2014 22:57  Тетяна Белімова для © ... 

ох-хох! насмішили, Арсене. цинізм і безпринципність офісного планктону передали повною мірою!

 21.11.2014 17:13  Пірнач для © ... 

Прикольний вийшов текст.
Як представник офісного планктону розумію і підтримую :) 

 21.11.2014 12:36  Суворий для © ... 

Нетривіально... Атмосфера знайома... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +40
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.03.2012 © Микола Щасливий
24.04.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
26.11.2011 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди