Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.10.2010 21:56Оповідання
Для мами  Для дітей  Для вчителів  Для бабусі [для дідуся]  Для школярів  Про школу  Про дитинство  Про гумор  
00000
© Михайло Трайста

Андрійкові чобітки

Михайло Трайста
Опубліковано 11.10.2010 / 2669

Те, що хочу розповісти вам, трапилося дуже давно, але мені здається, що то було вчора, – коли ми з Андрійком брели снігом через берег до присілка, в якому знаходилася наша школа. 

Коли доходили до хати, в якій вчились, вчителька роззувала нас, терла наші змерзлі ноженята, а взуття ставила сушити біля грубки. 

Коли ми кінчали уроки, вона допомогала нам взуватися. Та одного разу Андрійкові ноженята чомусь-то не влізали в чобітки. Вчитилька таки добре намучилася, поки взула Андрійка. 

– Криві, – промовив Андрійко, дивлячись на носки своїх чобіт. 

– Що криве? – запитала вчителька. 

– Чобітки, криві, – закліпав оченятами Андрійко. 

Вчителька пурхнула сміхом: 

– Ну і взули ми тебе, правий чобіток на ліву ногу, а лівий на праву. Нічого, знімемо їх і взуємо, як слід. 

Таки добре опріла бідна вчителька, перевзуваючи Андрійка. 

– Ось так, – промовила задоволено вчителька. 

– Це не мої чобітки, – сказав задуманий Андрійко. 

– Ой, дитино, горе нам з тобою, – гірко посміхнулася вчителька і почала знімати Андрійкові чобітки. 

– Так, а тепер котрі твої? – запитала вчителька, вказуючи на ряд чобіток, що стояли біля грубки. 

– Вони не там, – відповів Андрійко. 

– А де? – здивувалася вчителька. 

– Вдома. 

– Андрійку, дитино... Таж ти не прийшов босим до школи? – старалася зі всіх сил залишитися спокійною вчителька. 

– Ні, я прийшов взутий, – запевнив її Андрійко. 

– Ну, тоді вкажи пальчиком на ті чобіткии, в котрих ти прийшов до школи. 

– В цих! – радісно вказав Андрійко на чоботи, які тільки що зняла вчителька з його ніг. 

– Та ж ти кажеш, що вони не твої? 

– Це чобітки мого брата, мати казала взути їх сьогодні, бо мої понесла полагодити до шевця. 

Вчителька погладила Андрійка по голівці і взялася втретє взувати його. 

– Ось так! А тепер надінемо кожушок, шапку, рукавички... А де твої рукавички Андрійку? 

– В чобітках, я їх запхав туди, щоб не загубити. 

Вчителька почала сміятися із сльозами на очах і взялась знову роззувати Андрійка. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.10.2010 Проза / П`єса
Премудрий Гриць на уроці зоології
13.10.2010 Проза / Оповідання
Бабин поясок
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.03.2017 © Дарія Китайгородська / Оповідання
Таємниця Вальпурги
26.03.2017 © Маріанна / Мініатюра
Свічадо
25.03.2017 © ОлексАндра / Оповідання
Звільни мене
25.03.2017 © Іда Морлен / Есе
За ширмою реальності
24.03.2017 © Гончарук Ігор Анатолійович / Роман
Карма інспектора Тейлора (Розділ 3)
Оповідання Про гумор
15.10.2010
Фокус-покус
11.10.2010
Андрійкові чобітки
06.10.2010
Півень баби Марії
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 1164  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, чобітки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.02.2012 18:37  Каранда Галина для © ... 

і сміх, і гріх... Тато мій недавно розповілав, як малим, коли прогоріли калоші, змушений був надягати на валяночки мамині чоботи і так іти до школи... а вчителька злякалася, що дитя в чоботях, бо морози стояли люті... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +73
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +62
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +69
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +58
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
26.11.2011 © Микола Щасливий
22.09.2013 © Тетяна Белімова
27.11.2013 © Андрей Осацкий
10.05.2012 © Людмила Бойко
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди