Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.10.2010 21:56Оповідання
Для вчителів  Для бабусі [для дідуся]  Для школярів  Для мами  Для дітей  Про гумор  Про школу  Про дитинство  
00000
© Михайло Трайста

Андрійкові чобітки

Михайло Трайста
Опубліковано 11.10.2010 / 2669

Те, що хочу розповісти вам, трапилося дуже давно, але мені здається, що то було вчора, – коли ми з Андрійком брели снігом через берег до присілка, в якому знаходилася наша школа. 

Коли доходили до хати, в якій вчились, вчителька роззувала нас, терла наші змерзлі ноженята, а взуття ставила сушити біля грубки. 

Коли ми кінчали уроки, вона допомогала нам взуватися. Та одного разу Андрійкові ноженята чомусь-то не влізали в чобітки. Вчитилька таки добре намучилася, поки взула Андрійка. 

– Криві, – промовив Андрійко, дивлячись на носки своїх чобіт. 

– Що криве? – запитала вчителька. 

– Чобітки, криві, – закліпав оченятами Андрійко. 

Вчителька пурхнула сміхом: 

– Ну і взули ми тебе, правий чобіток на ліву ногу, а лівий на праву. Нічого, знімемо їх і взуємо, як слід. 

Таки добре опріла бідна вчителька, перевзуваючи Андрійка. 

– Ось так, – промовила задоволено вчителька. 

– Це не мої чобітки, – сказав задуманий Андрійко. 

– Ой, дитино, горе нам з тобою, – гірко посміхнулася вчителька і почала знімати Андрійкові чобітки. 

– Так, а тепер котрі твої? – запитала вчителька, вказуючи на ряд чобіток, що стояли біля грубки. 

– Вони не там, – відповів Андрійко. 

– А де? – здивувалася вчителька. 

– Вдома. 

– Андрійку, дитино... Таж ти не прийшов босим до школи? – старалася зі всіх сил залишитися спокійною вчителька. 

– Ні, я прийшов взутий, – запевнив її Андрійко. 

– Ну, тоді вкажи пальчиком на ті чобіткии, в котрих ти прийшов до школи. 

– В цих! – радісно вказав Андрійко на чоботи, які тільки що зняла вчителька з його ніг. 

– Та ж ти кажеш, що вони не твої? 

– Це чобітки мого брата, мати казала взути їх сьогодні, бо мої понесла полагодити до шевця. 

Вчителька погладила Андрійка по голівці і взялася втретє взувати його. 

– Ось так! А тепер надінемо кожушок, шапку, рукавички... А де твої рукавички Андрійку? 

– В чобітках, я їх запхав туди, щоб не загубити. 

Вчителька почала сміятися із сльозами на очах і взялась знову роззувати Андрійка. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.10.2010 Проза / П`єса
Премудрий Гриць на уроці зоології
13.10.2010 Проза / Оповідання
Бабин поясок
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
20.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Кава
19.10.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Це моя територія
18.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Десять років
14.10.2017 © Іван Петришин / Нарис
Російські діти та хохли з хвостиками (Як виховують нелюбов)
10.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Гра
Оповідання Про дитинство
15.10.2010
Фокус-покус
11.10.2010
Андрійкові чобітки
04.10.2010
Черешні
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 1172  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, чобітки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.02.2012 18:37  Каранда Галина для © ... 

і сміх, і гріх... Тато мій недавно розповілав, як малим, коли прогоріли калоші, змушений був надягати на валяночки мамині чоботи і так іти до школи... а вчителька злякалася, що дитя в чоботях, бо морози стояли люті... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +62
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +98
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +104
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +108
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
12.04.2011 © Закохана
06.01.2011 © Таня Лисюк
07.11.2013 © Дарія Китайгородська
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди