Звідкіль недовіра?
з рубрики / циклу «Про долю»
В саме серце ніж встромили,
Не думали, і не гадали,
Ми разом вірили, любили,
І вмить все розтоптали.
Лише рік майнув,
Як в нас гостювали,
Хтось може забув?
Як щиро приймали.
Звідкіль недовіра,
Злоба й зневага?
Душа була щира,
Телебаченню перевага.
Прошу схаменіться,
Благаю ж не треба,
Щиро моліться,
Є в тому потреба.
Це наша земелька,
І ми – її діти,
Була всім рідненька,
Досить судити.
Невже мужі багаті,
Їм треба біль і кров,
Можуть розтоптати,
Нашу віру і любов.
м.Славута,
