13.10.2010 18:25
387 views
Rating 5 | 3 users
 © Орфа

ЭТО БЫЛО ЗАВТРА

Ночь в Гефсиманском саду

Ветер волны стона гонит травами 

Нижет память речи мудрецов. 

Завтра мать наряд оденет траурный 

И гримаса исказит лицо... 

Это завтра, к часу предзакатному 

Тело жизнь отпустит, как щегла. 

А пока что землю ранит пятнами 

Кровь с неповрежденного чела. 

Это завтра тернии – бороздами, 


Слепит эти пряди кровь с плевком... 

Это позже храбрыми и грозными 

Станут те, кому едва знаком 

Вкус смиренья и благословения, 

И молитв за тех, кто распинал. 

Не вмени… Дай спящим пробуждение. 

Завтра, ближе к вечеру финал. 


--- 


Рана на ладони не зажившая 

Промокну кармин иссопом слов. 

На холсте души закрашу бывшее 

Окровавив раму косяков. 

Гобелен травы шатнет волнением, 

Этот час от мудрых утая. 

Тут, у камня, вытоптан коленями 

За ночь островок небытия. 

Ладыжин 2006 год



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спину выпрямив, не упаду...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дилогия А-4». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Орфа.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.08.2012 15:48  Каранда Галина 

складно, та сильно... 

Публікації автора Орфа

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо