06.12.2014 00:34
для всіх
232
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Сон крізь терня вій

Сон крізь терня вій

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Невтішний світ, де знемагаєш ти, 

Я не збагну, та знаю – мушу йти.

За кроком крок у пущі сніговій

Тамую злет густого терня вій, 


Мороз думок і застороги ліс, 

Печуть в очах ламкі крижинки сліз.

Чи сон, чи яв сочить холодна мла?

Не пропадай! Я тут. Уже прийшла…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.12.2014 15:55  Антоніна Грицаюк => © 

Вражаюче!

 06.12.2014 22:12  Світлана Рачинська => © 

Дуже проникливо... Надзвичайно сподобалось!

 06.12.2014 16:01  Георгій Грищенко => © 

Чудові слова і переживання.

 06.12.2014 11:14  Тетяна Белімова => © 

Аж спершу подумала, що іншу публікацію чиюсь відкрила. Не Вашу. Якось так незвично. Звикла, що від Вас зазвичай мажор. А тут такий мороз слів і сльози, як живі.
Дуже-дуже! Заберу з Вашого дозволу у групу "Українські передзвони".

 06.12.2014 08:12  Деркач Олександр => © 

Дуже...

 05.12.2014 23:40  Ганна Коназюк => © 

Після прочитання відчула якесь душевне наповнення теплом, чимось вагомим... Часом, не завжди виходить передати відчуття від прочитаного... Але воно чудове!
Дякую, пані Тетяно!