07.12.2014 01:02
Для дорослих (18+)18+
151 views
Rating 0 | 0 users
 © Адам Буткевич

Недописане

Хіба я винен, що ти вмираєш, 

Що я мовчу, а ти чекаєш?

Хіба я винен в порожнечі, 

Що глибоко в твоїй душі, доречі.


Ти винен, ти це знаєш, ти мовчав, 

в труні удома нас чекав.

Ти сам створив цю порожнечу, 

правду п`єш неначе сечу.


У мене діти, їх кормити, 

і жінку взимку треба вдіти.

А що у тебе ця країна?

вона нікому не потрібна!


Вам країну б всю продати, 

Одним з грошима повтікати.

А у дітей моїх могила, 

на тій землі, де батька вбили.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Назва / Лист | Адам Буткевич 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Адам Буткевич.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Адам Буткевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо