Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.12.2014 20:20Романтичний вірш
Для дорослих  Для студентів  Про кохання  Про зраду  Про волю  
Лорелей
50000
Без обмежень
© Антоніна Спірідончева

Лорелей

Антоніна Спірідончева
Опубліковано 07.12.2014 / 26845

Срібними гребнями хвилі тікають у море

Білі виблискують леза у водній імлі.

І рукавами річок в найсиніші простори

Напнуті вітром надії пливуть кораблі.



Безліч сміливців покинули вдома обузи, 

Духу свободи ковтнувши у груди міцні, 

І назавжди розрубали на пристані вузол, 

Щоб течією лихою нестись по ріці.


Дзвінко співає на виступі мокрої скелі

Тіням розлуки і зради сумна Лорелей –

Про моряка, що любов залишав на постелях, 

Й на кожен голос скеровував вбік корабель.


Діва співала, і в ніч розливалася пісня:

Кинув моряк своє судно й на скелю побіг.

Плачучи, він Лорелею до серця притиснув, 

Руки цілуючи ніжно і обриси ніг.


Він цілу ніч загорався, як місяць крізь хмари, 

Губи вологі блищали, неначе єлей.

І понад ранок шептав у пасмо кучеряве:

– Люба єдина кохана моя Лорелей…


– Зірочко срібна, любове моя одинока, 

Кинута скелі холодній на розсіч вітрам, 

Серце моє буде вічно в руках твоїх вогких, 

Я повернусь і нікому тебе не віддам.


– Мій капітане, – в сльозах шепотіла красуня, –

То залишайсь боронити мене від вітрів –

Бачиш, як віють поділ моїй зношеній сукні, 

Поки по річці утомлені йдуть кораблі.


– О, мене манить за обрій блакитна свобода

В даль, де кінчаються межі всіх звивистих русл.

Я лиш торкнусь горизонту в просолених водах

І на найшвидших вітрилах сюди повернусь.


– Мій капітане, пробач, що я мушу просити…

На твоє серце закохане і молоде

Вниз по ріці вже підступно розставлені сіті –

Ти в них загрузнеш й не випливеш більше ніде.


Знаю ж: чужими жінками упійманий грубо, 

Будеш, заплутаний в сітях, лежати в човні, 

Гучно сміятися і підставлятимеш губи

Під їхні ласки й улесливих слів ручаї.


Прошу, лишись в моїх точених з каменю стінах!

Знаю напевне: направивши свій корабель

В море безкрає, тягуче і безміру синє, 

Більше не скажеш ніколи: «Моя Лорелей!»


– Діво кохана, твої хвилювання даремні, –

Гладив їй плечі і скрушно дививсь долілиць, –

Що мені прісна любов жіночок із таверни, 

Шлюх оп’янілих і сивих портових дівиць?


Люба, твій погляд вологий – це вітер із моря.

Чуєш, як дме в нашу сторону свіжості бриз?

Він мене кличе… – Й моряк цей, долаючи сором, 

Скелі тримаючись, швидко подався униз.


– Проклятий будь, капітане! Не вийдеш, бо вузько

В цім повороті, де честь випробовує Рейн.

Хай корабель твоїх втіх розіб’ється на друзки

Об вічну скелю на ймення моє – Лорелей!


Падала мачта і палуба гнулась в розколах, 

А понад ними ще дівчини голос звучав:

– І твою долю розбиту ніколи-ніколи

Вздовж течії не прийматиме жоден причал.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.10.2014 Поезії / Ліричний вірш
Осіння діва
10.12.2014 Поезії / Ліричний вірш
Ангел
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Артюх Леся Вікторівна / Вірш
Санчатами з гори
07.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Про Собаку
07.12.2016 © Зельд / Вірш
Янгол
07.12.2016 © СвітЛана / Дитячий вірш
Про павучка
07.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Гормони
Романтичний вірш Про волю
16.01.2016 © Катерина Ляшенко
За тебе
07.12.2014
Лорелей
27.11.2014 © савко назар
ЯК МИ БРАКУЄ ЛІТА...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 673  Коментарів: 10
Тематика: Поезії, романтичний вірш, море, пливуть кораблі, Лорелей, діва, скелі, свобода, красуня, вітер із моря, капітан
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.12.2014 23:02  © ... для СвітЛана 

Спасибі, Світлано! Дуже приємно читати такі відгуки.. :) 

 08.12.2014 19:55  СвітЛана для © ... 

Читала на ФБ. З задоволенням занурилася знову у цю прекрасну хоч і трагічну історію... Дійсно, Ваша Лорелей - чудова)) 

 07.12.2014 22:43  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую-дякую! Неймовірно тішуся! :)
Галерею, мабуть, опублікую - там є вірші, які я вважаю хорошими. :) 

 07.12.2014 22:10  Тетяна Белімова для © ... 

Тоню! Дуже рада, що Ви збагачуєте наш сайт своєю поезією)) Ви все знаєте - і моє ставлення до Ваших текстів, і мою оцінку)))
Якщо Ваша ласка, виставте ще Вашу жіночу галерею! Особливо вподобала Вашу "Попелюшку"))) Буду дуже і дуже вдячна!
Лорелей - чудова))) 

 07.12.2014 21:02  © ... для Суворий 

Дякую!
Люблю блекморів. :) Але на цей вірш надихалась піснею "Скорпіонс". Тому твір відповідає на питання "Чому? За що? Адже ж я думав, що моє серце буде збережене в твоїх руках..." Недослівно, але якось так. :) Хоча міф про Лорелей взагалі інший і він мене не дуже надихав. Мабуть, не лише мене, бо в піснях частіше оспівується вже результат - дівчина на скелі, яка заманює до погибелі. 

 07.12.2014 20:52  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

Спасибі, Ганно! :) 

 07.12.2014 20:52  © ... для Наталка Янушевич 

Дякую! :) 

 07.12.2014 20:21  Суворий для © ... 
 07.12.2014 15:01  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Чудово! Чарівна історія!!! 

 07.12.2014 14:11  Наталка Янушевич для © ... 

Бачу картинку. Гарно. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +7
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +50
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
14.09.2011 © Ілля Герасюта
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
03.02.2014 © Віктор Насипаний
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
22.12.2010 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди